• Імпорт та експорт послуг: вимоги банків до документального оформлення угоди

Імпорт та експорт послуг: вимоги банків до документального оформлення угоди

08 липня 2018

Вікторія Ярова, бухгалтер компанії BDO в Україні

Валютні платежі, на відміну від платежів в національній валюті, не проводяться українськими банками день в день. Це пов'язано не тільки з регламентом роботи НБУ, банків-кореспондентів, банків одержувачів/відправників в країні партнера нерезидента, а й з вимогами регулятора.

Експорт послуг

В даний час НБУ значно спростив вимоги щодо документального оформлення операцій з експорту послуг. І це цілком логічно, Україна потребує валютних вливань і іноземних інвестицій. З 3 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.11.2016 р. № 1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг». Згодом змінилися норми Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою НБУ № 136 від 24.03.1999 р. (Далі - Інструкція №136).

Вимоги мінімальні: необхідно в момент отримання інформації з банку про надходження суми в валюті на розподільчий рахунок, надати лист-повідомлення про те, хто перерахував валютні кошти, за які послуги/роботи та за яким договором або рахунку/інвойсу. Потім оформити заяву на розподіл валютних коштів, частину обов'язкового продажу і частину зарахування виручки на основний валютний рахунок.

Постанова НБУ № 129 від 13.12.17 р. «Про введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов'язкового продажу таких надходжень» передбачає продаж 50% всієї валютної виручки, що надходить на розподільчі рахунки українських компаній. Дія цієї постанови встановлено до 13.06.18 р., можливо відсоток обов'язкового продажу буде в подальшому переглянуто.

Існує перелік операцій бізнесу, надходження за якими не є обов'язковими до продажу. Так, наприклад, вимога не поширюється на перекази, які були здійснені банком за рахунок власних (не куплених) коштів клієнта, які повертаються іноземним банком.

Також необхідно буде підтвердити той факт, що дані валютні кошти дійсно надійшли від вашого партнера нерезидента. Згідно п.4.2. Інструкції № 136 банк має право вимагати надати копії договору з нерезидентом, актів, рахунків/інвойсів чи інших документів, які підтверджують здійснення експорту послуг, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу.

Якщо контракту немає, інвойсу буде досить. Але будьте уважні: якщо в інвойсі є посилання на номер і дату контракту, доведеться показати контракт. Спеціальної затвердженої форми-бланка рахунку/інвойсу немає, проте, документ повинен відповідати вимогам, що пред'являються до первинного документа, містити інформацію для ідентифікації сторін і суті господарської операції.

П.1.12 Інструкції №136 передбачено, що банки можуть вимагати переклад документів клієнта, складених іноземною мовою. Але, для експорту послуг є виняток: «Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову договорів з нерезидентами, складених іноземною мовою, та інших документів, необхідних для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями їх клієнтів (крім документів, необхідних для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними операціями, викладених на англійській мові, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладом англійською мовою.

Не перекладаються на українську мову документи, складені російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.

Не перекладаються на українську мову документи, складені іноземною мовою, за умови, що вони відрізняються лише цифровою інформацією та/або даними про конкретних фізичних осіб (прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання) або юридичних осіб (найменування, місцезнаходження) від зразка, який перекладено з іноземної мови з дотриманням вимог абзацу четвертого цього пункту».

З моменту відправлення платежу за експортним контрактом проходить не менше 3-х днів до моменту зарахування коштів. Якщо контракт або рахунок/інвойс заздалегідь не передали фінансовій службі підприємства, термін зарахування валюти може бути ще збільшений. У разі відсутності підтвердження автентичності експортної операції, банк може відправити кошти нерезиденту, як помилково отримані, з розподільчого рахунку без зарахування на поточний рахунок підприємства.

Імпорт послуг

Вимоги до здійснення контролю за виведенням валюти за межі України (імпортом послуг) куди жорсткіше. Банківські установи вивчають кожну угоду дуже прискіпливо і докладно. Узгодження контрактної документації проходить кілька етапів і розглядається в т.ч. юридичною службою банків. Так, на практиці, валютний платіж по імпорту може проходити контроль від 1-го тижня (при необхідності покупки валюти) до 1-го місяця і довше. Найоптимістичніші терміни узгодження - 3 дні, в разі відсутності зауважень та оплати платежу за власні валютні кошти.

Розглянемо кілька найбільш поширених зауважень до оформлення документації:

• Обов'язкове зазначення країни нерезидента поруч з назвою контрагента і у всіх реквізитах;

• Найбільш повне і точне зазначення актуальних платіжних реквізитів обох сторін, в т.ч. банків-кореспондентів, а також адреси сторін, імена підписантів;

• Наявність даних про податкову реєстрацію нерезидента;

• Чітке формулювання предмета і суті договірних відносин;

• Різночитання в частині договору російською/українською мовою і в частині, викладеної іноземною мовою в двомовних контрактах;

• Також в договорі слід вказати за чий рахунок і як оплачується комісія, за рахунок одержувача, за рахунок виконавця або комісії оплачуються порівну;

• Всі можливі утримання в частині вимог податкового законодавства;

• Терміни виконання платежу в договорі краще не вказувати, тому що період узгодження платежу може затягнутися і банк може відмовити в проведенні платежу пославшись на неактуальність узгодженої контрактної суми. Або слід доповнити розділ про оплату формулюванням «до повного виконання зобов'язань».

Слід пам'ятати про те, що будь-яке зауваження банку, що вимагає внесення змін до договірної документацію, збільшує термін розгляду документів на узгодженні. Буває так, що партери нерезиденти мають свою затверджену форму контракту і вельми неохоче йдуть на внесення змін в шаблон. На етапі узгодження необхідно повідомити свого партнера про необхідність врахувати всі нюанси і вимоги, щоб не переробляти і не вносити зміни в уже підписані документи.

На відміну від ЗЕД документації на експорт, контрактні документи на імпорт повинні бути двомовними іноземною мовою і українською або російською мовою. Якщо договір складений тільки на іноземній мові потрібно виконати його переклад на українську мову (п.1.12 Інструкції № 136) у кваліфікованого дипломованого перекладача, потім він зшивається з договором і засвідчується нотаріусом.

Якщо одночасно з контрактом в банк подається і рахунок/інвойс, то до нього також пред'являється ряд вимог до оформлення. Повинно бути присутнім посилання на номер і дату контракту, формулювання предмета платежу повинно відповідати зазначеному в контракті, найменування, адреси, реквізити обох сторін відповідати вказаним у контракті, повинна стояти підпис особи, яка склала інвойс і печатку підприємства. Інвойс також необхідно буде перевести і завірити в нотаріуса.

Контроль завершення угоди

Отже, валюта отримана від нерезидента або відправлена ​​на користь партнера-нерезидента. На цьому контроль банком угоди ще не завершений. Згідно р. 5 Інструкції № 136, банки протягом 10 днів, наступних за закінченням звітного періоду, повідомляють податкові органи про незакриті впродовж 180 днів (ст. 1 і ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР) угоди з валютних операцій.

У разі якщо резидент порушує терміни надходження валютної виручки, навіть при недоотримання частини задекларованої виручки, він несе відповідальність за дане порушення у вигляді пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3%. Базою для розрахунку пені є неодержаний прибуток в іноземній валюті, перерахований в гривні за курсом НБУ на день виникнення такої заборгованості.

Важливо пам'ятати: існують комісії банків і буває так, що отримана сума відрізняється від відправленої суми, а також задекларованої.  На шляху знімаються комісії банків-кореспондентів, при відправці платежу можуть бути утримані податки, зокрема, податок на репатріацію. При цьому варто уважно вивчити платіжне доручення (едвайс) і пункти договору про комісії і податкові утримання.

Для зняття з контролю банком валютної операції підприємству-нерезиденту необхідно надати документ, що підтверджує факт здійснення операції. Як зазначено в п. 2.2 Інструкції № 136, відлік законодавчо встановлених термінів повернення валютної виручки при експорті послуг починається з дати підписання акту, рахунку (інвойсу), іншого документа, що підтверджує надання послуг або виконання робіт, і при надходженні коштів операція з контролю знімається. У разі закриття угоди інвойсом: спочатку надходять гроші, потім в банк надається інвойс, дата якого, як правило, раніше дати надходження коштів, тому зняття операції з експорту послуг з валютного контролю здійснюється відразу ж, за винятком випадків, коли дата інвойсу набагато раніше 180-денного терміну (в такій ситуації банк зафіксує надходження валютної виручки з порушенням термінів розрахунків - слід пам'ятати про цей момент, і не допускати подібних ситуацій).

При імпорті послуг контроль закриття угоди знімається після пред'явлення резидентом акту, інвойсу або іншого документа, який згідно з умовами договору підтверджує виконання нерезидентом робот, надання послуг, передачу прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках (п. 3.3 Інструкції № 136). На практиці за операціями імпорту послуг банки вимагають надати акт виконаних робіт. Складність в тому, що, як правило, нерезиденти не зовсім розуміють, навіщо потрібен акт виконаних робіт і що це за документ. За міжнародними стандартами факт виставлення інвойсу та його оплата є достатньою підставою для того, щоб вважати угоду завершеною і визнати доходи або понесені витрати. Але, для того щоб не вступати в полеміку з нашими національними вимогами і уникнути питань з боку контролюючих органів, все ж краще пояснити заздалегідь партнеру-нерезиденту необхідність оформлення акту виконаних робіт/послуг або акту передачі прав. Дата такого документа не повинна перевищувати 180 днів від дати розрахунків. Сума акту, інвойсу включатиме також суми утримань і комісій банку в дорозі і не завжди ця сума відповідає сумі отриманої або відправленої інвалюти.

Будьте уважні до оформлення всіх необхідних документів з урахуванням вищевикладених вимог, це оптимізує терміни розгляду і узгодження валютних угод банківськими установами.

Нормативно-правові акти:

1. Постанова Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 р. № 136

2. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР

3. Постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.2016 р. № 410

4. Постанова Правління НБУ «Про введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов'язкового продажу таких надходжень» від 12.06.2018 р. № 65

 

Ще більше статей експертів BDO в Україні читайте на сайті журналу ФДК.

 

{% if (CurrentDocument.DocumentUrlPath.Contains("services")) { %} {% } |(user)BDOMacroSigner|(hash)2066ba9fec2726afd2fd6b3a06b0bc573ae88fcc0ffaf14ec6e8a8e4a20cddd4%}