• Дорогий борг: лихо не без добра

Дорогий борг: лихо не без добра

28 серпня 2018

Андрій Боренков,
Директор BDO Корпоративні Фінанси

До Дня Незалежності Міністерство фінансів України оголосило про приватне розміщення єврооблігацій на загальну суму в $725 млн терміном на 6 місяців.

Розміщення проходило серед обмеженого кола інвесторів (перелік яких не розкривається) без традиційного роад-шоу і, ймовірно, новий випуск навіть не торгуватиметься на вторинному ринку.

Примітно і те, що вартість випуску виявилася високою: близько 9.2% при тому, що аналогічні наявні випуски з погашенням у 2019 році торгувалися на той момент з прибутковістю нижче 7%.

Розміщення викликало суперечливі оцінки у фінансовому співтоваристві. Спрощено, коментарі ділилися на два типи:

  • Позитив: Україна в принципі змогла самостійно вийти на ринки для здійснення позики незважаючи на те, що фінальні домовленості з МВФ ще не досягнуті
  • Негатив: розміщення дуже дороге, істотно дорожче поточних випусків. Це провал і оцінка результатів діяльності уряду з боку інвестиційного співтовариства. Можливо, це також корупція і договірне закрите розміщення серед непрозорого кола покупців, які отримають додаткову прибутковість.

З позитивними коментарями можна погодитися, але із застереженням: сам факт розміщення важливий, але з урахуванням щорічного погашення близько $6 млрд протягом декількох наступних років Міністерству Фінансів доведеться ще неодноразово виходити на ринок за новими позиками, а це буде можливо тільки в разі подальшої співпраці з МВФ. При цьому сам МВФ переважно дає кошти на збільшення резервів НБУ, а не на фінансування дефіциту бюджету, але все-таки сам факт співпраці є дуже важливим тригером як для міжнародних донорів, так і для приватних інвесторів. Іншими словами, успішність наступних розміщень Міністерства Фінансів буде прямо залежати від результатів переговорів з МВФ вже цієї осені.

З негативними коментарями можна погодитися, але теж із застереженнями. З огляду на закритий характер розміщення і відсутність роад-шоу корупційна складова теоретично можлива, але найімовірніше більш висока ставка і непублічність пов'язана з поспіхом Міністерства Фінансів, якому належить виплатити майже всю залучену суму вже у вересні за старими єврооблігаціями і кредитом МВФ. Причина виникнення поспіху не цілком зрозуміла, проте можна припустити, що раніше у Міністерства Фінансів були підстави припускати, що співпраця з МВФ відновиться раніше і до вересня вдасться здійснити повноцінний великий довгостроковий випуск єврооблігацій на кращих умовах.

Якщо припущення вище вірні, то в якийсь момент Мінфін усвідомив, що, якщо очікувати фінальних домовленостей з МВФ, можна просто не встигнути залучити кошти і розрахуватися за вересневими зобов'язаннями (а це призведе до технічного дефолту). Теоретично, можна було б залучити гривню на українському ринку і спробувати купити валюту, однак швидка покупка понад $700 млн на міжбанку точно призвела б до ще більшого зростання курсу, що на поточний момент є неприйнятним рішенням.

Залучення є бридж-кредитом (тобто коротким кредитом для термінового покриття поточних потреб), і, можливо, буде рефінансовано в майбутньому після успішних переговорів з МВФ.

Ще одна дискусія, яка розгорілася в зв'язку з розміщенням, стосувалася внутрішніх ресурсів українського ринку для фінансування потреб уряду. Частково вона підігрівається фразою про "мільярдах доларів під матрацами у населення», що стала номінальною, проте навіть у разі наявності цих мільярдів попит на ОВДП з боку населення поки що залишається невисоким (частка фізичних осіб у загальному обсязі випущених ОВДП не перевищує відсотка, хоча самі обсяги швидко ростуть) навіть при тому, що прибутковість у валюті за ОВДП істотно вище, ніж за валютними банківськими депозитами (3-6% проти 0-2%) і за доходами від ОВДП не потрібно платити 18% податку на доходи фізичних осіб.

Схоже, що НБУ і Мінфін мають намір використовувати і цей ресурс: зараз активно обговорюється можливість спрощення процедури купівлі державних цінних паперів, номінованих у цінній валюті: планується дозволити оплачувати такі папери з валютних рахунків населення, а також реалізувати проект з одним з держбанків з прямої купівлі ОВДП без брокера. Спрощення доступу до ринку ОВДП для населення може стати непоганою альтернативою валютному депозиту, хоча без можливості повноцінної торгівлі ліквідність інструменту все-таки буде куди нижче депозиту.

У гру потенційно можуть включитися й комерційні банки, зокрема – за рахунок власних активних операцій з купівлі валютних державних паперів. Якщо обсяг ринку буде цікавим для банкірів, то це може підвищити ставки за валютними депозитами, які у багатьох банків перебувають в близьконульовій зоні через те, що попит на кредити у валюті дуже обмежений.

Тож лихо не без добра: з одного боку – нехай і дорого, але Мінфін виплутався з потенційно неприємної ситуації у вересні, з іншого – дороге розміщення викликало потенційний інтерес внутрішнього ринку до державних валютних паперів та в разі правильних дій регулятора та просування інструменту населення (безпосередньо та через банки) може стати додатковим джерелом коштів для обслуговування наявного зовнішнього боргу.


Оригінал читайте на сайті журналу Новое Время і Радио НВ.

{% if (CurrentDocument.DocumentUrlPath.Contains("services")) { %} {% } |(user)BDOMacroSigner|(hash)2066ba9fec2726afd2fd6b3a06b0bc573ae88fcc0ffaf14ec6e8a8e4a20cddd4%}