• Про глобальні тренди в аудиті

Про глобальні тренди в аудиті

23 січня 2019

Алла Савченко
Президент аудиторської компанії БДО в Україні

Що зміниться

Нещодавно повернулася з World Congress of Accountants, який відбувся в Сіднеї. Це міжнародний форум, що проходить раз на чотири роки в різних країнах під егідою Міжнародної асоціації бухгалтерів і аудиторів (IFAC). Цього разу захід зібрав понад 6000 фахівців з більш ніж ста країн світу. Участь у ньому дозволила чесно усвідомити, в якій точці порівняно з усім світом перебуваємо ми, українські бухгалтери, і куди ми повинні прагнути.

Все буде Діджитал

Перше, що щиро вразило – рівень діджиталізаціі заходу. Це була одна з провідних тем конгресу. Учасникам не видавали нічого, крім бейджа. Вся важлива інформація надходила в додаток на телефоні, також спеціальний додаток забезпечував переклад на різні мови в реальному часі. Тому для себе я назвала цей конгрес «мобільно-хмарним».

Можливо, найцікавішим місцем для всіх присутніх був спеціальний виставковий майданчик, такий собі маркетплейс. Складалося враження, що ми потрапили не на фінансову, а на IT-конференцію; на маркетплейс були і SAP, і Microsoft, і CaseWare, і інші компанії, які мають досвід розробки програм обліку та обробки big data.

На майданчику можна було ознайомитися з можливостями, які надає бухгалтерам віртуальна реальність, з рішеннями, які дають можливість на 100% відмовитися від паперового документообігу, програмами обліку тощо.

Майбутнє професії

Одним з головних повідомлень стало те, що наша професія зміниться переважно через діджіталізацію. Найбільш «постраждалими» виявляться саме фахівці фінансової галузі – бухгалтери, аудитори, а також юристи і податкові консультанти. Адже подальший розвиток технологій дозволить зняти з людини значний обсяг механічної, технічної роботи, яку програма зможе виконувати набагато краще і швидше, аналізуючи дані в реальному часі.

У деяких країнах податкові додатки розробляє і «умовно безкоштовно» поширює безпосередньо уряд. Це робиться для того, щоб компанії, особливо невеликі, могли не наймати бухгалтера взагалі, не заглиблюючись при цьому в усі нюанси податкової звітності.

Отже, дуже скоро будуть затребувані тільки бухгалтери високого рівня, здатні довести свої знання, які вміють не стільки накопичувати, як аналізувати великі масиви фінансової інформації. І, звичайно, висока кваліфікація має на увазі значну IT-підготовку, яка передбачає міжнародні стандарти навчання.

Роль професійних організацій

Після кризи 2008 року регулятори різних країн дійшли висновку, що саморегулювання професії переважно професійними організаціями недостатньо.

За минулий час світ встиг відновитися, проаналізувати проблему, прийняти рішення і провести тестування в реальному світі. Зокрема, вийшла ціла низка профільних директив ЄС, які дозволили G-20 краще регулювати професію. Наприклад, мова йде про Директиву 2006/43/ЄС щодо обов'язкового аудиту. Вона ввела таке явище як органи громадського нагляду, істотно змінила регулювання в сфері аудиту.

У цей тренд потрапляє і український закон про аудиторську діяльність, який набув чинності в Україні з 1 жовтня 2018 року. Він, зокрема, спрямований на виконання цієї директиви ЄС, вбудовування нашої держави і її фінансової системи у глобальний простір. Цей закон, хоча і недосконалий, принаймні, відповідає глобальним трендам. Так почався непростий шлях імплементації закону в практику аудиторської діяльності в Україні.

Не менш цікаво було дізнатися про досвід професійних організацій інших країн. У більшості країн органи громадського нагляду об'єдналися в глобальну організацію контролю над аудиторським ринком International Forum of Independent Audit Regulations (IFIAR), так само, як національні професійні організації бухгалтерів і аудиторів входять в IFAC. Ці глобальні об'єднання співпрацюють і мають різні повноваження: профорганізації саморегулююють професію через професійні стандарти і Кодекс етики, а держава і суспільство здійснюють громадський нагляд за професією.

Тому провідним трендом останніх років серед профорганізацій є консолідація: об'єднання кількох організацій країни в одну, як, наприклад, CPA Canada, де злилися чотири асоціації, або навіть у наддержавну, як зробили колеги з Австралії і Нової Зеландії.

З іншого боку, багато чого не вистачає, щоб перенести цей досвід в Україну. Наприклад, у нашому законі використовується термін «професійна організація». Однак немає спеціального закону, який регулював би професійні організації, зокрема, так звані PAO (professional accounting organizations), які існують у всьому світі. Через нюанси законодавства у нас немає реальних важелів регулювання професії, як цього вимагає IFAC.

Тому мій висновок – тільки консолідація профорганізацій всередині держави, введення національної програми сертифікації на основі вимог IFAC, принцип постійного навчання протягом професійного життя повинні стати пріоритетом для українських бухгалтерів.

Оригінал публікації на порталі НВ Бізнес

 

{% if (CurrentDocument.DocumentUrlPath.Contains("services")) { %} {% } |(user)Yaroslav|(hash)c1b4fe3e9885174b44cfecf59c64129e0d947a9de79b6f847db4071c1c3ebc6c%}