Договір ЦПХ: укладаємо з нерезидентом — фізичною особою

Багато компаній час від часу наймають людей для виконання певних робіт за договорами цивільно-правового характеру. Це досить поширений і цілком законний шлях отримати ті чи інші послуги без прийняття особи до штату компанії для виконання певних завдань. Чи можливо укласти договір ЦПХ з нерезидентом?

Варто нагадати, що Договір ЦПХ та Трудовий договір мають суттєві відмінності по своїй суті і неналежне оформлення документації можуть накликати на компанію величезні штрафні санкції за порушення трудового законодавства через приховування трудових відносин.

Трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, згідно з умовами якого працівник зобов'язується виконувати визначену цією угодою роботу, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець — виплачувати заробітну плату та забезпечувати умови праці, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 Кодексу Законів про Працю України, далі — КЗпП). Предметом трудового договору є процес праці — виконання роботи з певної спеціальності, кваліфікації, посади, тобто виконання працівником певної трудової функції (ст. 23 КЗпП). При цьому трудова функція, як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату.

Договір ЦПХ є угодою між двома і більше сторонами, направленою на встановлення, зміни та завершення цивільно-правових прав та обов’язків (ст.626 Цивільного Кодексу України). Предметом Договору ЦПХ є результат праці — чітко зафіксований обсяг роботи, який має бути виконаний за певний відрізок часу. Зазначимо, що час виконання завдання і методи не мають значення для замовника, також не йде мова про забезпечення всім необхідним для виконання роботи (якщо це окремо не зафіксовано в умовах Договору ЦПХ).

 

Оформлення договору ЦПХ

Бухгалтеру відомо, наскільки трудомістким є процес оформлення за трудовим договором працівника-нерезидента. Потребується і отримання дозвільних документів на працевлаштування, і посвідка на тимчасове проживання, і Індивідуальний податковий номер. Крім того, компанія має сплатити чималу суму до бюджету за отримання дозволу на працевлаштування такого співробітника та і заробітна плата має бути встановлена в розмірі не менше 10 мінімальних заробітних плат (крім пільгових категорій). При недотриманні норм законодавства України щодо працевлаштування іноземців або осіб без громадянства компанії загрожує штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (п.5 ст. 53 Закону Про зайнятість населення).

Слід зазначити, що наявність договору ЦПХ з українською компанією не дає права нерезиденту в’їхати в Україну (або перебувати на території країни без дозвільних документів) для виконання завдання згідно цього договору. Водночас, нерезидент може виконувати завдання у будь-якій країні і надавати результат замовнику, наприклад, електронною поштою.

Чи варте працевлаштування іноземця таких зусиль, якщо завдання, наприклад, носить тимчасовий характер, і все що потрібно компанії — певний результат праці і можливість припинення відносин після отримання цього результату?  В такому випадку набагато легше оформити Договір ЦПХ, та чи це правомірно? Так, цілком, адже більшість обмежень та перелік обов’язкових документів застосовуються при оформленні саме трудових відносин між працівником та роботодавцем, а до оформлення відносин цивільно-правового характеру ніякого стосунку не мають (звісно, якщо мова йде про справжній Договір ЦПХ, а не про приховані трудові відносини). Чинним законодавством України не передбачено отримання дозволу на працевлаштування іноземців, які працюють за цивільно-правовими договорами, до яких відносяться договори на виконання робіт (надання послуг). Такої ж думки притримуються і в Міністерстві Соціальної Політики і в Державному Центрі Зайнятості (Лист від 05.02.2013р. № ДЦ-09-588/0/6-13 та лист від 18.01.2012р. № ДЦ-09-276/0/6-12). Для оформлення договору ЦПХ з нерезидентом нам необхідно отримати від нього лише Індивідуальний податковий номер (далі – ІПН). Як правило, нерезиденти, проживаючі в Україні, вже мають ІПН, навіть якщо ні – процедура отримання ІПН досить легка.

 

 

Формат Договору ЦПХ з нерезидентом не значно відрізняється від Договору ЦПХ з резидентом. Крім основних реквізитів сторін, чіткого опису та строків виконання роботи, необхідно обов’язково вказати вартість роботи в національній валюті. Також у Договорі обов’язково вказується ставка податку, яка буде застосовуватися до доходу за цим договором (ст. 170.10.3 Податкового Кодексу України). Необхідно окремо наголосити, що бажано оформлювати Договір ЦПХ з нерезидентом двома мовами: українською та, наприклад, англійською (або будь-якою іншою мовою на бажання майбутнього виконавця робіт за цим Договором). Такий підхід не є обов’язковим, але може значно полегшити життя компанії-замовнику послуг при виникненні спірних питань і непорозумінь з боку виконавця. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін згідно зі ст. 905 Цивільного Кодексу України, тобто законодавством не встановлено мінімальний чи максимальний термін, на який може укладатися договір ЦПХ. Водночас договори ЦПХ не можуть укладатися на невизначений строк, оскільки податківці під час перевірки можуть кваліфікувати такий договір як трудовий. Розповсюдженою помилкою також є те, що під час заключення договору ЦПХ, вартість послуг у договорі може бути вказано за місяць (будь-який інший період), тобто якщо роботи проводили неповний місяць, то оплату нараховують пропорційно відпрацьованому часу. Таке оформлення договору є некоректним і при перевірці цей договір може бути визнано як трудовий договір, а не договір ЦПХ.

 

Оплата та оподаткування Договору ЦПХ

Оплата за Договором ЦПХ проводиться на підставі підписаного акту виконаних робіт, в якому зазначається обсяг виконаних робіт (детальний перелік), сума оплати за виконану роботу, податки, та сума, яка буде перерахована виконавцю.

Найчастіше оподаткування доходів по договорам ЦПХ і оподаткування заробітної плати ідентичне. ПДФО в розмірі 18% від суми доходу утримується одночасно з виплатою винагороди виконавцю (пп. 168.1.2 ПКУ). Якщо акт до Договору ЦПХ підписаний, але оплати по ньому немає, податок сплачується протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця (пп. 49.18.1, п. 57.1, пп. 168.1.5 ПКУ).

Слід пам’ятати, що ПДФО відноситься до податків, на які поширюється дія договорів про уникнення подвійного оподаткування. Оскільки дохід за договором ЦПХ буде виплачуватися нерезиденту України, а в ст. 103 ПКУ встановлено: якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору, тому важливо знати: резидентом якої країни є фізична особа - отримувач доходу, чи укладено з цією країною договір про уникнення подвійного оподаткування, чи є у цієї фізичною особи документи, які підтверджують статус резидента країни, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування. Тільки при наявності всіх підтверджувальних документів ми можемо розглядати можливість не оподаткування доходів, але на практиці це не зустрічається. Тим паче, якщо іноземець не надав вище перелічені підтверджувальні документи, податковий агент оподатковує його доходи за правилами та ставками, встановленими ПКУ.

Військовий збір — 1,5% від суми винагороди, сплачується в ті ж терміни, що і ПДФО. Одночасно з виплатою винагороди виконавцю, компанія перераховує ЄСВ у розмірі 22% від суми доходу. Якщо акт виконаних робіт/наданих послуг підписаний, але не оплачений, то внесок має бути сплачений до 20-го числа після місяця підписання документів.

Якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором, причому це не є її основним місцем роботи, вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за відповідний місяць.

Водночас, у разі якщо виконавець виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і працює в цій же компанії за трудовим договором, , то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за цивільно-правовим договором. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується на мінімальну заробітну плату.

 

Послуги від нерезидента та ПДВ

Оскільки ми маємо справу з нерезидентом у компанії, може виникнути запитання, щодо (не)нарахування на вартість отриманих від нерезидента робіт/послуг Податку на додану вартість (далі — ПДВ). Щоб зрозуміти, чи є отримані нами послуги об’єктом для ПДВ, чи ні, визначаємо місце надання послуг згідно до ст. 186.1, 186.2, 186.3 Податкового Кодексу України (далі — ПКУ), у якій надається вичерпний перелік. Якщо отримані замовником послуги згідно договору ЦПХ зазначені у цьому переліку — то місцем постачання послуг вважається Україна і замовник зобов’язаний нарахувати ПДВ. Якщо ж отримані послуги не вказані у вищезгаданих статтях ПКУ – замовник звертається до ст. 186.4 ПКУ, в якій зазначено, що місцем постачання послуг в цьому випадку є місце реєстрації постачальника (в нашому випадку резидента іншої країни) — ПДВ не нараховуємо.