Підсумки Business Wisdom Summit: Говоримо про стратегії збереження та розвитку бізнесу під час війни

Business Wisdom Summit зібрав оффлайн понад 200 учасників та 30 спікерів у безпечному приміщенні готелю InterContinental Kyiv. Протягом заходу власники великого бізнесу та управлінці ділилися стратегіями, які допоможуть українським підприємцям відновити, релокувати, зміцнити та масштабувати бізнес у воєнний час.

Ключові тематичні блоки форуму розкривали такі питання:

1. Порятунок бізнесу під час війни: релокація та відбудова виробництва на новому місці, пошук фінансування, виклики, пов’язані з міграцією людського капіталу та режимом воєнного стану.
2. Маркетинг та комунікації у нових умовах: як зберегти репутацію бренда у складних умовах, MadeInUkraine бренд, як парасолька для українських товарів по всьому світу, головні зміни маркетинг-, діджитал- та комунікаційної стратегій.
3. Проактивні HR-стратегії: збереження команди та наймання в умовах міграції трудових ресурсів, синергії між завданнями бізнесу та волонтерськими ініціативами працівників, побудова роботи зі співробітниками, що були мобілізовані та повернулися з війни, нові реалії ринку праці.
4. Точки зростання повоєнної України: які проєкти/галузі стануть найбільш інвестиційно привабливими у найближчому майбутньому, досвід компаній та стартапів які сьогодні формують бренд MadeInUkraine у світі.

Окремо увагу було приділено питанню нових технологій. Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки (KSE) надав низку практичних порад про те, як впровадити нові технології на підприємстві. Цьому питанню варто приділяти увагу вже зараз, адже технології та AI прискорюють процеси, цим самим залишаючи час на створення чогось прогресивного і нового.

Євген Заіграєв, член правління з питань малого та середнього бізнесу ПриватБанку, зазначив, що їхня стратегія сфокусована на кредитуванні МСБ. У 2023 році заплановано зростання портфеля фінансування малого та середнього бізнесу майже на 35% (а це близько 10 млрд грн) та буде продовжено фінансування за програмою доступних кредитів 5-7-9%. Також, він зазначив важливу роль державних банків під час війни, зокрема в забезпеченні стабільності в банківській системі та кредитуванні аграріїв. Кредити видаються, а головне, не дивлячись на складну ситуацію для власників бізнесів, повертаються. Важливо, що багато підприємств, які виїхали за кордон сплачують кредити. Всі розуміють, що працюють на перемогу і ситуація докорінно інша порівняно з довоєнним періодом.

Про неймовірний та раптовий ріст продаж, та про те що нині робить уся телеком-індустрія, аби й надалі забезпечувати зв’язок українцям, поділився президент компанії Київстар Олександр Комаров. Як зазначив спікер, компанія тримається на досить доброму рівні, попри три великі фази випробувань, через які пройшов Телеком під час війни: Окупація, Робота з наслідками окупації після Деокупація та Блекаути.

Діяльність Індустріального сектору на початку війни почала знижуватись, тому доходи впали на 5 відсотків по ринку. Багато негативних факторів вплинуло на діяльність телекомунікаційного сектору, а саме: 18% телекомунікаційних мереж повністю зруйновано, потужність і тривалість кібератак значно виросли, фішингові атаки зросли на 300%. Російські хакери здійснили 17 тисяч спроб проникнути у мережу Київстар, 99% з яких були відбиті. Та попри все Київстар робить ставку на головне - Люди, Сервіс, Бізнес, Країна.

Загалом внески Телеком виявилися суттєвими для обороноздатності країни у багатьох аспектах. 6 млрд було реінвестовано у відбудову. 350 млн було переведено на проекти Незламності (альтернативне постачання електромережі, генератори, обладнання бомбосховищ тощо). 300 млн грн матеріальної підтримки було задоначено на потреби громадян України в рамках платформи UNITED 24.

Едуард Бабенко, керівник стратегічного бізнес-напряму Україна-Південно-Східна Азія Kormotech розповів як вплинула і що показала широкомасштабна війна на прикладі ринку кормів для тварин. Також поділився як їм вдалося вистояти: «Нам допомагає наше здорове бачення бізнесу щодо наших партнерів - Я заробляю разом з тобою – ти ростеш і я росту».

Про клієнтський менеджмент під час війни та про те як утримати клієнтів і розвивати бізнес попри воєнний стан розповів Олексій Бабіч, генеральний директор Діла.

Особливо цікаво було послухати про досвід Нової Пошти, яка продовжувала працювати попри усі ризики: «Нова пошта під час війни не припиняла роботу ні на день. Проте від мільйонів посилок на день ми перейшли до всього 30 тис. Як і усі громадяни України ми чекали у заторах і чергах на проїзд. Однак після того як ми перенесли відділення на нові місця у нас почалася більш активна робота. В квітні ми відновили швидкість обслуговування. Стали відкривати відділення у нових регіонах. Від початку війни залишилися товари за якими не приходили люди. Ми робили переадресацію посилок в ті місця куди переїхали клієнти, тому завдяки Новій пошті люди все одно отримали свої товари».

Інсайтами з адаптивності бізнесу поділилася директорка з маркетингу Люксоптики, Віолета Титаренко: «Від початку війни змінилися потреби клієнтів. Зріс попит на недорогий сегмент окулярів до 1000 гривень і ми пішли на зустріч покупцю. Люди переїхали в інші місця і дзвонили з запитом відкрити філію у Львові. Ми зробили і це. Наша порада – перш за все ніколи не здаватися, а також – спілкуватися з клієнтом і робити максимум заради задоволеннях їхніх запитів і потреб. Якщо це робити, то і бізнес буде розвиватись».

У ході панельної дискусії про Корпоративну соціальну відповідальність українських компаній директорка з реклами та маркетингу «Епіцентр» Ірина Шинкаренко зазначила: «Без сумніву Епіцентр це народна компанія, ми присутні чи не у всіх містах України. Отже було прийнято рішення допомагати людям. Ми виплачуємо зарплату всім працівникам, які є зараз на війні (близько 3000 чоловік). Ми допомагаємо з релокацією в інші міста України і надаємо там робочі місця, бо наш основний капітал – люди».

Ксенія Тюрікова, директорка з корпоративних комунікацій Favbet розповіла: «У своїх КСВ-проєктах ми з Favbet фокусуємося на напрямах: відновлення України та допомогу українській армії. Сьогодні надважливо інвестувати в освіту та технології, допомагати кібервійськам, які не раз допомагали у збереженні енергооб’єктів. Ще одним з трендів КСВ є відбудова України на матеріально-технічному рівні».

Про те на яких цінностях та підходах будувати стратегію бізнесу, враховуючи виклики війни, допомагати співробітникам, ЗСУ і Україні в цілому обговорили на брейнштормі виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук, СЕО «Смарт-Холдинг»" Юлія Кірьянова, СЕО та співзасновник Uklon Дмитро Дубровський та СЕО «Датагруп-Volia» Михайло Шелемба.

«Перш за все необхідно тверезо оцінювати власні можливості та знаходити мотивованих до виконання справ людей. Зрозуміло, що локальний інвестор є слабким під час війни, а партнерство з західними інвесторами теж задача не з легких. Найбільш збалансованим варіантом розвитку для локального інвестора є партнерство із західними компаніями. У ньому український інвестор має індустріальну та кадрову експертизу, тоді як іноземний бізнес — це доступ до ринків капіталу та технологій. Така співпраця допоможе нам на шляху відновлення та модернізації», — зазначила Юлія Кірьянова.

Це тільки невеличка частина надихаючих історій українського бізнесу, які працювали, працюють і продовжуватимуть набирати оберти попри все, адже економіка і благополуччя нашої України понад усе.