Залежно від внутрішньої політики та можливостей компанії фінансова допомога може бути як поворотною, так і безповоротною. Законодавство не обмежує розміру суми коштів, яка може бути надана як фінансова допомога. Також ніяких обмежень щодо терміну повернення поворотної фінансової допомоги позикодавцю немає.
Згідно з пп.14.1.257 ПКУ Поворотна фінансова допомога (позика) — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, і є обов’язковою до повернення. Тобто, працівник отримує певну суму грошей безвідсотково, але має цю суму повернути в узгоджені строки. Цей вид допомоги здійснюється на підставі письмового договору позики між роботодавцем і працівником. Саме в цьому договорі необхідно зафіксувати безумовність надання позики, суму та графік щомісячного погашення, строк повного повернення позики. Зазвичай, такі позики повертаються працівником поступово за рахунок відрахувань із заробітної плати в майбутніх періодах. Але звертаємо увагу, що якщо умовами договору не передбачено, що позика погашається шляхом таких відрахувань, і немає відповідної заяви від працівника, то роботодавець не має права здійснювати такі відрахування, навіть якщо працівник прострочив установлені договором строки погашення позики.
При складанні договору позики не варто нехтувати переліком форс-мажорів і протоколом вирішення спорів між роботодавцем і працівником.
Сума наданої поворотної фінансової допомоги, строк повернення якої менше 1 року, обліковується як поточна дебіторська заборгованість за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». Якщо строк надання допомоги понад 1 рік, то її облік ведеться за субрахунком 183 «Інша дебіторська заборгованість». Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в балансі за її теперішньою вартістю (п. 12 ПБО-10). Для визначення теперішньої вартості заборгованості застосовується дисконтування. Погашення позики відображається за кредитом субрахунків 377 (183) та дебетом субрахунків 301 (311).
Сума поворотної фінансової допомоги, яка була надана працівнику і повернута вчасно — не оподатковується ні ПДФО ні Військовим збором (пп. 165.1.31 ПКУ). У додатку 4ДФ Податкового розрахунку сума наданої допомоги відображається податковим агентом (роботодавцем) з ознакою доходу «197». Факт повернення такої допомоги у звітності не відображається.
Якщо фінансова допомога не була повернута позикодавцю вчасно, працівник має самостійно відобразити суму заборгованості в річній декларації і сплатити ПДФО та Військовий збір відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ.
Поворотна фінансова допомога, яку позичальник не повернув і компанія не зверталася до суду щодо примусового стягнення залишку на свою користь, після закінчення строку позивної давності вважається безповоротною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 ПКУ).
Безповоротна фінансова допомога — це сума коштів, передана платнику податків згідно з договором про надання безповоротної фінансової допомоги, який по суті своїй є договором дарування, або навіть без укладення такого договору (пп. 14.1.257 ПКУ).
Сума перерахованих працівнику коштів відображається за субрахунком 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Для списання суми допомоги застосовують субрахунки 949 «Інші витрати операційної діяльності» або 977 «Інші витрати звичайної діяльності».
З погляду оподаткування безповоротну фінансову допомогу ми можемо прирівняти до додаткового блага, тобто і ПДФО і Військовий збір утримуються із суми всієї допомоги і перераховуються в бюджет. У додатку 4ДФ Податкового розрахунку такий вид допомоги відображається з ознакою доходу «126».
Також зазначимо, що сума як поворотної так і безповоротної фінансової допомоги не є базою для цілей нарахування ЄСВ і не відображається в додатку Д1 Податкового розрахунку.
Ще один важливий момент щодо сторін договору на надання фінансової допомоги — наявність між позикодавцем і позичальником трудових, цивільно-правових і будь-яких інших взаємовідносин не є обов’язковою умовою. Інакше кажучи, підприємство за бажання (необхідності) може позичити гроші і своєму працівникові, і директорові або засновникові, і будь-якій сторонній особі.
Дякуємо нашим фахівцям за розгорнутий огляд змін у трудовому законодавстві України пов’язаного з введенням дії воєнного стану. І звертайтеся за консультацією у випадку, якщо залишилися додаткові запитання.