Звітність зі сталого розвитку (sustainability reporting) — це комплексна інформація підприємства про його екологічні, соціальні та управлінські (ESG) впливи та ризики. Вона передбачає «інформацію, необхідну для розуміння впливу підприємства на питання сталого розвитку, і як ці питання впливають на розвиток, ефективність і становище підприємства».
У контексті зближення з ЄС Україна зобов’язалася гармонізувати національне законодавство з європейськими стандартами, зокрема у сфері бухгалтерського обліку і звітності. З огляду на статус кандидата в ЄС, адаптація українського права до Директиви ЄС 2022/2464 (CSRD) та впровадження Європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS) стали одним з пріоритетів державної політики.
Нині прямі вимоги щодо складання звітності зі сталого розвитку в Україні не введені, однак вже створюється відповідна нормативна база. Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» було визначено цілі сталого розвитку України на період до 2030 року. У жовтні 2024 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку (далі — Стратегія). На виконання Стратегії Міністерство фінансів України 7 лютого 2025 року оприлюднило проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо запровадження звітності зі сталого розвитку» (далі — Законопроєкт).
Стратегія передбачає в термін до 2026 року формування нормативно-правової бази та перший етап запровадження в Україні звітності зі сталого розвитку (ESRS), а саме початок складення, подання і оприлюднення підприємствами звітності зі сталого розвитку. Другий етап реалізації Стратегії передбачає подальше запровадження в Україні ESRS в період 2026-2030 років з проведенням аудиту звітності підприємств зі сталого розвитку.
Згідно із Законопроєктом, у Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» пропонується ввести визначення звітності зі сталого розвитку і вимогу до підприємств її складати та оприлюднювати. Зокрема, Законопроєкт визначає, що такі звіти мають готуватися за єдиними стандартами звітності зі сталого розвитку (ESRS), схваленими ЄС.
Передбачається також оновити критерії класифікації підприємств (великих, середніх тощо) з урахуванням стандартів ЄС. Так, Законопроєктом пропонується визначити, що:
Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом з таких критеріїв:
Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств і показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом з таких критеріїв:
За Законопроєктом, складати звітність зі сталого розвитку будуть зобов’язані:
Передбачається поетапне введення звітування, а саме першим звітним періодом, за який підприємства подають звітність зі сталого розвитку за стандартами звітності зі сталого розвитку є:
Крім того, у квітні 2025 року Національний банк України оприлюднив для обговорення проєкт Білої книги з управління екологічними, соціальними та управлінськими (Environmental, Social, and Governance — ESG) ризиками у фінансовому секторі (далі — Біла книга).
Таким чином, в Україні формується комплексний підхід: Стратегія визначає загальний курс та операційний план його реалізації, а Законопроєкт регламентує безпосередні вимоги про звітування за ESRS.
На рівні ЄС корпоративна звітність зі сталого розвитку регулюється Директивою (ЄС) 2022/2464 (CSRD), яка набула чинності 05 січня 2023 року.
CSRD внесені зміни до Регламенту №537/2014/ЄС, Директиви №2004/109/ЄС, Директиви № 2006/43/ЄС та Директиви № 2013/34/ЄС, щодо нових вимог щодо розкриття ESG-інформації.
Згідно з CSRD, компанії мають звітувати не лише про фінансові показники, а й одночасно про екологічні, соціальні та управлінські аспекти діяльності. Ключовою є концепція подвійної матеріальності (double materiality): підприємства зобов’язані надавати інформацію як про те, як їхня діяльність впливає на довкілля і суспільство (environmental and social impact), так і про те, як фактори сталого розвитку впливають на саме підприємство та входять до його стратегічних планів.
Для деталізації змісту таких звітів Комісія ЄС затвердила Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку (ESRS) в Делегованому регламенті (ЄС) 2023/2772. Практично, імплементація CSRD означає, що з 2024–2026 років у ЄС понад 50 000 компаній повинні почати публікувати обов’язкові звіти зі сталого розвитку.
Більшість країн-членів ЄС вже узгодили закони зі стандартами CSRD. Наприклад, Франція, Італія, Ірландія, Бельгія, Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Нідерланди зобов’язують компанії звітувати згідно зі CSRD.
Слід зазначити, що CSRD, Стратегія та Законопроєкт передбачають обов’язкове залучення незалежного аудитора для підтвердження даних звітності. Отже, у підготовці до нового формату звітності українським підприємствам варто дотримуватися системного, поетапного підходу.
Зокрема, фахівці, рекомендують:
Усі ці заходи слід реалізовувати проактивно, принаймні за 1–2 роки до запровадження звітності. Це означає, що кожне підприємство повинно чітко планувати ресурсну та інформаційну підготовку. Впровадження єдиних методологічних принципів (або перехід на міжнародні, наприклад GRI/IFRS-IFRS S1/S2) також підвищить конкурентоспроможність і прозорість підприємства на міжнародних ринках.
Аудиторські та консалтингові фірми відіграють ключову роль у підготовці підприємств до звітності зі сталого розвитку. Наприклад, наші фахівці можуть надати такі послуги:
Отже, аудитори забезпечують як технічні, так і консультаційні рішення: від створення системи внутрішнього контролю ESG, через впровадження фінансово-контрольних процедур і розробку звітних шаблонів, до проведення незалежної верифікації опублікованих показників. Саме така комплексна підтримка гарантує, що впровадження звітності зі сталого розвитку буде системним, а публічні звіти — достовірними і відповідними очікуванням європейських стандартів.
Підсумовуючи, можна сказати, що українські компанії перебувають на порозі трансформації звітності: імплементація CSRD та ESRS формує новий рівень прозорості. Відповідність новим вимогам відкриває можливість залучати європейські інвестиції, демонструючи відповідність глобальним практикам сталого розвитку. Водночас це підвищує довіру громадськості.
Своєчасна підготовка і професійний супровід (зокрема аудиторський) здатні забезпечити плавну інтеграцію українських підприємств у європейський простір сталого звітування.
BDO в Україні — ваш надійний партнер на шляху до сталого розвитку. Ми допомагаємо забезпечити прозорість і відповідність ESG стандартам через професійну підтримку в аудиті звітності зі сталого розвитку — від початкового стратегічного аналізу до незалежної перевірки.
Якщо ви готові розпочати шлях до більш сталого та успішного бізнесу, не вагайтесь звертатися до нас.
Ми із задоволенням відповімо на ваші питання, надамо детальну інформацію та організуємо зустріч з нашими фахівцями.
У контексті зближення з ЄС Україна зобов’язалася гармонізувати національне законодавство з європейськими стандартами, зокрема у сфері бухгалтерського обліку і звітності. З огляду на статус кандидата в ЄС, адаптація українського права до Директиви ЄС 2022/2464 (CSRD) та впровадження Європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS) стали одним з пріоритетів державної політики.
Нині прямі вимоги щодо складання звітності зі сталого розвитку в Україні не введені, однак вже створюється відповідна нормативна база. Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» було визначено цілі сталого розвитку України на період до 2030 року. У жовтні 2024 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку (далі — Стратегія). На виконання Стратегії Міністерство фінансів України 7 лютого 2025 року оприлюднило проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо запровадження звітності зі сталого розвитку» (далі — Законопроєкт).
Стратегія передбачає в термін до 2026 року формування нормативно-правової бази та перший етап запровадження в Україні звітності зі сталого розвитку (ESRS), а саме початок складення, подання і оприлюднення підприємствами звітності зі сталого розвитку. Другий етап реалізації Стратегії передбачає подальше запровадження в Україні ESRS в період 2026-2030 років з проведенням аудиту звітності підприємств зі сталого розвитку.
Згідно із Законопроєктом, у Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» пропонується ввести визначення звітності зі сталого розвитку і вимогу до підприємств її складати та оприлюднювати. Зокрема, Законопроєкт визначає, що такі звіти мають готуватися за єдиними стандартами звітності зі сталого розвитку (ESRS), схваленими ЄС.
Передбачається також оновити критерії класифікації підприємств (великих, середніх тощо) з урахуванням стандартів ЄС. Так, Законопроєктом пропонується визначити, що:
Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом з таких критеріїв:
- балансова вартість активів — до 450 тисяч євро включно;
- чистий оборот — до 900 тисяч євро включно;
- середня кількість працівників — до 10 осіб включно.
- балансова вартість активів — до 5 мільйонів євро включно;
- чистий оборот — до 10 мільйонів євро включно;
- середня кількість працівників — до 50 осіб включно.
- балансова вартість активів — до 25 мільйонів євро включно;
- чистий оборот — до 50 мільйонів євро включно;
- середня кількість працівників — до 250 осіб включно.
Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств і показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом з таких критеріїв:
- балансова вартість активів — понад 25 мільйонів євро;
- чистий оборот — понад 50 мільйонів євро;
- середня кількість працівників — понад 250 осіб.
За Законопроєктом, складати звітність зі сталого розвитку будуть зобов’язані:
- великі підприємства;
- середні підприємства, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу;
- малі підприємства, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу;
- материнські підприємства великої групи.
Передбачається поетапне введення звітування, а саме першим звітним періодом, за який підприємства подають звітність зі сталого розвитку за стандартами звітності зі сталого розвитку є:
- для великих підприємств середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, становить понад 500 осіб — 2026 рік;
- для материнських підприємств великої групи, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, на консолідованій основі становить понад 500 осіб — 2026 рік;
- для великих підприємств і материнських підприємств великої групи крім тих, що зазначені відповідно в абзацах другому та третьому цього пункту — 2027 рік;
- для малих і середніх підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу, — 2028 рік.
Крім того, у квітні 2025 року Національний банк України оприлюднив для обговорення проєкт Білої книги з управління екологічними, соціальними та управлінськими (Environmental, Social, and Governance — ESG) ризиками у фінансовому секторі (далі — Біла книга).
Біла книга визначає:
- передумови для управління ESG ризиками у фінансовому секторі України, зокрема рівень відповідних ризиків, стан регулювання в цій сфері та мандат Національного банку;
- вектор розвитку регулювання, зокрема перспективні вимоги до продуктів і видів діяльності, побудови системи корпоративного управління та управління ризиками, розкриття інформації;
- перспективне бачення управління ESG ризиками безпосередньо у фінансовому секторі України, що охоплює імплементацію управління цими ризиками в систему корпоративного управління та внутрішнього контролю, належну оцінку, впровадження оптимальних процесів збору та обробки інформації клієнтів, розкриття інформації тощо.
Таким чином, в Україні формується комплексний підхід: Стратегія визначає загальний курс та операційний план його реалізації, а Законопроєкт регламентує безпосередні вимоги про звітування за ESRS.
На рівні ЄС корпоративна звітність зі сталого розвитку регулюється Директивою (ЄС) 2022/2464 (CSRD), яка набула чинності 05 січня 2023 року.
CSRD внесені зміни до Регламенту №537/2014/ЄС, Директиви №2004/109/ЄС, Директиви № 2006/43/ЄС та Директиви № 2013/34/ЄС, щодо нових вимог щодо розкриття ESG-інформації.
Впровадження в ЄС вимог CSRD відбувається поетапно:
| Фаза | Дата початку звітування (для фінансових років, що починаються після) | Компанії, що підпадають під дію |
| 1 | 1 січня 2024 року | Підприємства, на які поширюється дія Директиви 2014/95/ЄС (NFRD) |
| 2 | 1 січня 2025 року | Усі інші великі підприємства ЄС, що відповідають щонайменше двом з трьох критеріїв: загальна сума активів понад 20 млн євро, чистий обіг понад 40 млн євро, середня кількість працівників понад 250 осіб |
| 3 | 1 січня 2026 року | Зареєстровані на регульованих ринках ЄС малі та середні підприємства (МСП), а також нескладні кредитні установи та кептивні страхові (перестрахові) компанії |
| 4 | 1 січня 2028 року | Підприємства за межами ЄС, які мають філії або дочірні підприємства в ЄС та відповідають певним критеріям щодо чистого обігу в ЄС (понад 150 млн євро) |
Згідно з CSRD, компанії мають звітувати не лише про фінансові показники, а й одночасно про екологічні, соціальні та управлінські аспекти діяльності. Ключовою є концепція подвійної матеріальності (double materiality): підприємства зобов’язані надавати інформацію як про те, як їхня діяльність впливає на довкілля і суспільство (environmental and social impact), так і про те, як фактори сталого розвитку впливають на саме підприємство та входять до його стратегічних планів.
Для деталізації змісту таких звітів Комісія ЄС затвердила Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку (ESRS) в Делегованому регламенті (ЄС) 2023/2772. Практично, імплементація CSRD означає, що з 2024–2026 років у ЄС понад 50 000 компаній повинні почати публікувати обов’язкові звіти зі сталого розвитку.
Більшість країн-членів ЄС вже узгодили закони зі стандартами CSRD. Наприклад, Франція, Італія, Ірландія, Бельгія, Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Нідерланди зобов’язують компанії звітувати згідно зі CSRD.
Слід зазначити, що CSRD, Стратегія та Законопроєкт передбачають обов’язкове залучення незалежного аудитора для підтвердження даних звітності. Отже, у підготовці до нового формату звітності українським підприємствам варто дотримуватися системного, поетапного підходу.
Зокрема, фахівці, рекомендують:
- Оцінити готовність і стратегію. Спочатку необхідно проаналізувати наявні програми сталого розвитку в компанії й порівняти їх з вимогами CSRD/ESRS. Це охоплює перегляд документів з екологічної, соціальної відповідальності та корпоративного управління. Рекомендується провести аудит відповідності наявної інформації (наприклад, GRI-звітів) майбутнім стандартам.
- Розробити внутрішні політики. На основі вимог європейських директив та національної Стратегії слід розробити або оновити політики збору і звітування ESG-даних. Це може містити положення про екологічний менеджмент, соціальні програми, етичні кодекси та управління ризиками, а також внутрішню методологію визначення матеріальних факторів.
- Впровадити системи збору даних. Необхідно встановити інструменти та IT-системи, що дозволять оперативно збирати та обробляти необхідну інформацію (як наприклад, викиди парникових газів, споживання ресурсів, показники персоналу тощо). Фахівці рекомендують автоматизацію процесів і застосування спеціального програмного забезпечення для управління ESG-даними.
- Навчити персонал і стейкхолдерів. Слід провести тренінги для менеджменту, бухгалтерів і відповідальних осіб з ESG-звітності щодо нових стандартів (ESRS), подвійної матеріальності та вимог аудиту. Важливо залучати до процесу всі підрозділи підприємства: від фінансового до операційного, щоб формулювати звітні дані узгоджено.
- Інтегрувати звітність з фінансовими процесами. Варто забезпечити узгодження екологічних / соціальних показників з традиційними фінансовими показниками. Такий інтегрований підхід відповідає тенденції європейських ринків і полегшить аудит.
- Враховувати майбутні оновлення і напрями. Вже анонсовано перегляд критеріїв «малих» підприємств та можливе спрощення частини вимог CSRD (пакет «супутніх» директив). Українські компанії мають стежити за цими змінами й вчасно коригувати плани звітування.
Усі ці заходи слід реалізовувати проактивно, принаймні за 1–2 роки до запровадження звітності. Це означає, що кожне підприємство повинно чітко планувати ресурсну та інформаційну підготовку. Впровадження єдиних методологічних принципів (або перехід на міжнародні, наприклад GRI/IFRS-IFRS S1/S2) також підвищить конкурентоспроможність і прозорість підприємства на міжнародних ринках.
Аудиторські та консалтингові фірми відіграють ключову роль у підготовці підприємств до звітності зі сталого розвитку. Наприклад, наші фахівці можуть надати такі послуги:
- Проведення діагностики і gap-аналізу. Спеціалісти оцінюють поточну систему звітності підприємства, порівнюють її з вимогами CSRD/ESRS і виявляють прогалини. Це стосується і нормативної відповідності, і процесів збору даних. За результатами складається план заходів з ліквідації невідповідностей.
- Консультації з побудови ESG-процесів. Аудитори допомагають розробити процедури збору, контролю та звітування даних за стандартами ESRS. Вони можуть запровадити практики оцінки впливу (матеріальності), порадити, які показники фіксувати першочергово, і навчити персонал. Нерідко це супроводжується формуванням внутрішніх контролів і політик (зокрема щодо сталих фінансів, кліматичних ризиків, корупції тощо).
- Підготовка методологічних документів і шаблонів. Аудитори можуть розробляти типові шаблони розділів звіту про сталий розвиток, інтегровані таблиці показників, інструкції з підготовки інформації. Це сприяє уніфікації звітності в групі компаній і полегшує її аналіз.
- Консалтинг з інтеграції з європейськими стандартами. Аудитори орієнтують компанію у виборі МСФЗ чи інших міжнародних стандартів доповнення корпоративної звітності (наприклад, стандартів МСФЗ S1, S2), допомагають синхронізувати їх з ESRS. Також аудиторські групи часто володіють інформацією щодо найкращих практик в суміжних країнах і можуть адаптувати їх до українського контексту.
- Аудит і незалежне підтвердження інформації. З наближенням впровадження сталих звітів все більшої ваги набуває верифікація наданих даних. Аудитори можуть виконувати незалежний огляд звітності, аудит показників (напр. по Scope 1/2/3 викидах) і підтвердження їхньої відповідності стандартам. Це підвищує довіру інвесторів до звітів і забезпечує відповідність між фактичними даними та звітом.
- Навчальні програми і воркшопи. Кваліфіковані консультанти проводять навчання для бухгалтерів і менеджменту щодо нової звітності: вимоги ЄС, особливості ESRS, приклади розкриттів. Це допомагає кадрові адаптуватися до нових форм і процедур.
- Супровід у комунікаціях та розкритті інформації. Консультування зі стратегічного консалтингу для ефективного презентації ESG-інформації зацікавлених сторін. Це охоплює відпрацювання ключових повідомлень, прозорості практик і маркетингових аспектів сталого розвитку.
Отже, аудитори забезпечують як технічні, так і консультаційні рішення: від створення системи внутрішнього контролю ESG, через впровадження фінансово-контрольних процедур і розробку звітних шаблонів, до проведення незалежної верифікації опублікованих показників. Саме така комплексна підтримка гарантує, що впровадження звітності зі сталого розвитку буде системним, а публічні звіти — достовірними і відповідними очікуванням європейських стандартів.
Підсумовуючи, можна сказати, що українські компанії перебувають на порозі трансформації звітності: імплементація CSRD та ESRS формує новий рівень прозорості. Відповідність новим вимогам відкриває можливість залучати європейські інвестиції, демонструючи відповідність глобальним практикам сталого розвитку. Водночас це підвищує довіру громадськості.
Своєчасна підготовка і професійний супровід (зокрема аудиторський) здатні забезпечити плавну інтеграцію українських підприємств у європейський простір сталого звітування.
BDO в Україні — ваш надійний партнер на шляху до сталого розвитку. Ми допомагаємо забезпечити прозорість і відповідність ESG стандартам через професійну підтримку в аудиті звітності зі сталого розвитку — від початкового стратегічного аналізу до незалежної перевірки.
Якщо ви готові розпочати шлях до більш сталого та успішного бізнесу, не вагайтесь звертатися до нас.
Ми із задоволенням відповімо на ваші питання, надамо детальну інформацію та організуємо зустріч з нашими фахівцями.
