Повномасштабне вторгнення з лютого 2022 року кардинально змінило бізнес-середовище в Україні. Введення воєнного стану і відповідних законодавчих заходів призвело до нових обмежень та стимулів, створивши унікальні умови для компаній.
Підприємствам доводиться орієнтуватися в умовах валютного контролю, підвищення податків і податкових канікул, мобілізації робочої сили та вимог безпеки, тоді як уряд намагається підтримати економічну активність. Зосередившись на питаннях оподаткування, В’ячеслав Петрашенко, старший юрист BDO в Україні, окреслює ключові зміни та висвітлює інші важливі аспекти, такі як валютне регулювання, спеціальні режими та трудові питання, з якими стикається бізнес під час війни.
Воєнний стан і його вплив на бізнес
Воєнний стан в Україні діє з 24 лютого 2022 року, запроваджений як особливий правовий режим і продовжується щоквартально. Цей воєнний режим має значні наслідки для бізнесу:
- Валютні обмеження: Національний банк України (НБУ) запровадив суворий валютний контроль. Репатріація прибутків обмежена: наприклад, іноземні інвестори не можуть перераховувати дивіденди, отримані до 2024 року, або переказувати нерозподілений прибуток за попередні роки. Можуть бути виплачені лише дивіденди, нараховані у 2024 році і пізніше, і навіть тоді вони обмежені сумою в 1 млн євро на місяць. Так само заморожено погашення позик акціонерів, виданих до війни (хоча виплати відсотків за ними дозволені в певних межах). На відміну від цього, позики акціонерів, видані після 20 червня 2023 року, можуть бути погашені за певних умов. Такий підхід, який можна узагальнити фразою “нове фінансування — нові умови”, має на меті запобігти відтоку капіталу, водночас заохочуючи нові інвестиції. Крім того, наразі заборонено взаємозаліки між місцевими компаніями та іноземними контрагентами, аби забезпечити надходження коштів безпосередньо в Україну.
- Строки торговельних розрахунків: Згідно із чинним правилом, якого суворо дотримуються в умовах воєнного стану, є вимога про 183 дні — виручка від експорту має надійти до українського банку протягом 183 днів, а будь-який передплачений імпорт має бути доставлений протягом 183 днів. Порушення цих строків тягне за собою великі штрафні санкції (0,3% від суми за кожен день прострочення), що змушує бізнес дотримуватися графіків платежів, незважаючи на перебої в роботі під час воєнного стану.
- Праця і мобілізація: В умовах воєнного стану Україна запровадила загальну мобілізацію, призиваючи на військову службу більшість працездатних чоловіків у віці від 25 до 60 років (і деяких жінок-медиків). Це призвело до дефіциту робочої сили в багатьох компаніях, хоча існують законні відстрочки у певних випадках (наприклад, для батьків трьох і більше дітей, студентів, осіб, які мають проблеми зі здоров’ям). Роботодавці не зобов’язані виплачувати заробітну плату мобілізованим працівникам, але вони повинні зберігати за ними робочі місця на період проходження служби. Компанії, що надають критичні послуги, можуть подати заявку на бронювання працівників, аби зберегти ключовий персонал.
- Вимоги до охорони здоров'я та безпеки (HSE): Підприємства також повинні дотримуватися сирен повітряної тривоги та інших вимог безпеки воєнного часу. Роботодавці зобов’язані призупиняти роботу під час оголошення повітряних тривог і забезпечувати доступ працівників до найближчих бомбосховищ. Це стало основною вимогою дотримання законодавства; наприклад, під час сирен повітряної тривоги співробітники повинні прямувати безпосередньо до визначеного укриття задля безпеки.
- Заходи державної підтримки: Незважаючи на виклики, уряд доклав зусиль для пом’якшення їхнього впливу. Було запроваджено важливі заходи для стимулювання бізнес-активності навіть під час війни. Фактично, коли почалася війна, влада не лише запровадила суворі обмеження, а й надала значні податкові пільги, аби допомогти бізнесу втриматися на плаву.
Зміни в оподаткуванні під час війни
Податкова політика була одним з головних інструментів підтримки економіки у воєнний час, що призвело до кількох важливих змін. У той час як деякі податки були збільшені для збору коштів на оборону, інші були зменшені або скасовані для заохочення бізнес-активності. Нижче наведено ключові зміни в оподаткуванні та чинні правила:
- Податок на доходи фізичних осіб і військовий збір: Стандартна ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в Україні залишається на рівні 18%, але військовий збір для фізичних осіб було збільшено з 1,5% до 5%. Як наслідок, працівники тепер сплачують ефективну ставку податку на заробітну плату в розмірі 23% (18% ПДФО + 5% військового збору). Підвищення військового збору є тимчасовим заходом, спрямованим на збільшення фінансування оборони. Слід зазначити, що дивіденди, які українські компанії виплачують фізичним особам, оподатковуються за зниженою ставкою 5% ПДФО (замість 18%) плюс 5% військового збору — загалом 10%. Цей довоєнний заохочувальний захід досі застосовується до внутрішніх інвестицій. Дивіденди з іноземних джерел (або українських інвестиційних фондів) оподатковуються за ставкою 9% ПДФО + 5% військового збору (разом 14%). Наразі в Україні не існує податків на виведений капітал або податків на чисті активи. Самозайняті підприємці на спрощеній системі оподаткування можуть сплачувати єдиний податок на дохід у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1% замість стандартних ставок.
- Податок на прибуток підприємств і спрощені режими: Базова ставка податку на прибуток підприємств (ППП) залишається незмінною і становить 18% від прибутку. Однак банки оподатковуються за вищою ставкою — 50%, а деякі постачальники фінансових послуг платять 25%. Відповідно до прийнятого давно спрощеного податкового режиму для малого бізнесу, компанії можуть сплачувати або 3% від доходу (якщо вони також зареєстровані як платники ПДВ), або 5% (якщо вони не зареєстровані як платники ПДВ) замість стандартного податку на прибуток. Як захід допомоги в умовах війни в 2022–2023 роках уряд запровадив спеціальний податок на оборот у розмірі 2 % для підприємств, що відповідають певним критеріям. Ця наднизька ставка була тимчасовою і мала на меті полегшити податковий тягар у найскладніший період. Нині вона поступово скасовується в міру того, як економіка адаптується. Іншим коригуванням на воєнний час було запровадження 1% “військового” податку з обороту для певних видів бізнесу на спрощеній системі, що є додатковим внеском у воєнні потреби.
- Податок на додану вартість (ПДВ): Стандартна ставка ПДВ залишається на рівні 20% на більшість товарів і послуг. Для забезпечення критично важливих потреб Україна звільнила від застосування сплати 20% ПДВ на певні імпортні товари, зокрема, обладнання, яке вважається необхідним для енергетичного та оборонного секторів. Товари та обладнання, призначені для Збройних сил, також можуть імпортуватися без ПДВ. Звільнення від сплати ПДВ допомагає знизити вартість імпорту генераторів, військового спорядження та інших товарів першої необхідності під час війни. Однак такі пільги можуть змінюватися. Наприклад, очікується, що звільнення від сплати ПДВ на імпорт сонячних панелей буде скасовано найближчим часом, оскільки уряд перегляне пріоритети. На території країни деякі спеціальні ставки ПДВ у розмірі 14%, 7% або 0% застосовуються до певних категорій товарів: 14% для певних агропромислових продуктів; 7% для медичних товарів; 0% для експорту. Слід зазначити, що експорт ІТ-послуг, консалтингових і деяких інших послуг оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, і ця політика продовжує підтримувати потужний ІТ-сектор України навіть у воєнний час.
- Правила про контрольовані іноземні компанії (КІК): Важливою подією воєнного часу стало те, що Україна вперше запровадила звітність про контрольовані іноземні компанії. Українські податкові резиденти, — як фізичні, так і юридичні особи, — які володіють іноземними компаніями, тепер зобов’язані розкривати інформацію про майно. Якщо річний дохід КІК перевищує 2 мільйони євро, український власник може бути зобов’язаний сплатити податок із цього доходу в Україні. Цей захід, запроваджений незважаючи на тривалий конфлікт, спрямований на запобігання уникненню оподаткування в офшорах і розширення бази оподаткування в Україні.
- Інші податки: Більшість інших податкових зобов’язань залишаються в основному такими ж, як і в довоєнному законодавстві. Внески роботодавців на соціальне страхування становлять 22% від валової заробітної плати (з обмеженням базової суми внеску), як і раніше. Митні збори на імпортні товари залишаються чинними (зазвичай становлять 5-10% на багато товарів, хоча гуманітарна допомога може бути звільнена від них). Акцизний податок, як і раніше, застосовується до пального, алкоголю, тютюну та транспортних засобів (розраховується на основі митної вартості плюс мито на імпорт). Місцеві органи влади стягують з власників нерухомості податок на нерухомість у розмірі до 1,5% мінімальної заробітної плати за квадратний метр (приблизно $3/м²) (це стосується власників: 1) квартир площею понад 60 м²; 2) будинків понад 120 м²; 3) інших видів житлової нерухомості, зокрема їхні частки, площею понад 180 м²). Місцевий транспортний податок поширюється на легкові автомобілі вартістю понад 71 000 доларів США і з терміном експлуатації менше п’яти років. Земельний податок, як і раніше, нараховується на основі кадастрової вартості та місця розташування. Жоден із цих податків не зазнав значних змін через війну, але вони залишаються важливими для бізнесу, що працює в Україні.
Оподаткування у воєнний час в Україні передбачає поєднання підвищених внесків на оборону (наприклад, 5% військового збору) і цільових заходів для підтримки бізнесу (наприклад, тимчасове зниження податку на оборот і звільнення від сплати ПДВ). Відстеження останніх змін у податковому законодавстві має вирішальне значення, оскільки уряд часто коригує політику у відповідь на мінливий економічний тиск і військові потреби.
Спеціальний IT-режим: Diia.City
Однією з найбільш інноваційних розробок є Diia.City — спеціальний правовий та податковий режим, запущений у 2022 році для стимулювання зростання українського ІТ-сектора. Незважаючи на війну (а точніше, саме через неї), Україна продовжує сприяти розвитку ІТ та високотехнологічних секторів за допомогою цієї програми. Diia.City пропонує ІТ-компаніям і технологічним стартапам сприятливе податкове та регуляторне середовище, гарантоване законом на 25 років.
Переваги Diia.City:
- Компанії сплачують значно нижчий податок на доходи фізичних осіб. Працівники і підрядники сплачують лише 5% ПДФО (порівняно зі стандартними 18%), плюс стандартний військовий збір (5%), що фактично вдвічі зменшує їхній податок на прибуток. Крім того, внески на соціальне страхування різко скорочуються: роботодавці сплачують 22% внеску на соціальне страхування лише з мінімальної заробітної плати (приблизно 40 доларів США на місяць на працівника), а не 22% від повної заробітної плати. Для компаній можна оптимізувати корпоративний податок: Резиденти Diia.City можуть сплачувати 9% податку на розподілений прибуток (податок на виведений капітал) замість стандартного 18% податку на прибуток підприємств від загального прибутку. Це може бути вигідним для зростаючих компаній, які реінвестують прибутки.
- Правова база Diia.City дозволяє використовувати “гіг-контракти” та інші гнучкі моделі працевлаштування. Це дозволяє компаніям залучати таланти як підрядників за спрощеними угодами, зберігаючи при цьому доступ до всіх податкових пільг. Це відображає проєктну модель роботи в ІТ-сфері.
- Умови режиму фіксуються на 25 років, що захищає ІТ-інвесторів від несподіваних регуляторних змін. Уряд зобов’язався не погіршувати податкові умови для резидентів Diia.City протягом цього періоду, що є важливою гарантією в умовах непередбачуваного середовища.
- Додатковою перевагою у воєнний час є те, що компанії Diia.City автоматично отримують право бути віднесеними до підприємств критичної інфраструктури. Цей статус дозволяє їм претендувати на звільнення від військового призову для 50% своїх працівників. На практиці, ІТ-компанії “Diia.City” змогли “забронювати” ключовий персонал, щоб їх не призивали на військову службу, забезпечуючи безперервність бізнесу. Звільнені від призову працівники також можуть отримати дозвіл на міжнародні ділові поїздки — привілей для чоловіків призовного віку у воєнний час.
Приклад: Технологічна компанія з 10 працівниками і річним доходом $200 000 може сплачувати близько $21 000 загальних податків на рік у рамках “Diia.City”, що приблизно вдвічі менше, ніж за стандартного режиму. Це охоплює нульовий податок на реінвестований прибуток (за умови, що прибуток залишається в бізнесі), низький 5% податок на доходи працівників і мінімальні соціальні внески. Ця економія допомагає пояснити, чому понад 500 компаній, серед яких розробники програмного забезпечення, науково-дослідні центри і навіть оборонні компанії, приєдналися до “Diia.City”, незважаючи на війну, що триває.
Трудові виклики та правила мобілізації
Управління людськими ресурсами стає критично важливим завданням у воєнний час. Оскільки значна частина робочої сили підлягає призову на військову службу, компаніям доводиться планувати потенційні перебої в роботі та адаптуватися до змін у трудовому законодавстві:
- Загальна мобілізація. Як зазначалося, мобілізації підлягає більшість чоловіків у віці 25-60 років. Уряд встановив чіткі правила: якщо працівника мобілізують, компанія зобов’язана надати неоплачувану військову відпустку — за ним зберігається робоче місце, але виплата заробітної плати може бути призупинена на час служби. Хоча роботодавці не зобов’язані продовжувати виплачувати заробітну плату під час військової служби, багато хто вирішує надавати добровільну фінансову підтримку.
- Звільнення та відстрочки. Певні категорії працівників можуть законно уникнути призову до армії. Працівники з трьома і більше дітьми на утриманні, аспіранти та особи з певними захворюваннями звільняються або можуть отримати відстрочку від служби. Крім того, працівники підприємств, що мають статус об’єктів критичної інфраструктури, можуть бути тимчасово звільнені від призову (зазвичай, до 50% персоналу чоловічої статі може бути звільнено від призову).
- Підприємства критичної інфраструктури. Щоб зберегти важливі економічні функції, Україна дозволяє підприємствам, які відповідають певним критеріям, отримати статус “критичної інфраструктури”. Такий статус дозволяє компанії зарезервувати до 50% своєї робочої сили від мобілізації. Критерії охоплюють наступне: 1) виплачувати середню заробітну плату не менше 20 000 гривень (приблизно 480 доларів США); 2) не мати непогашеної податкової заборгованості; а також виконувати одну з кількох стратегічних умов, наприклад:
- сплачуючи понад 1,5 мільйона євро податків щороку,
- заробляючи понад €32 мільйони доходу в іноземній валюті на рік,
- працювати у визначеній урядом стратегічній галузі (наприклад, оборонній чи енергетичній),
- бути регіонально значущими,
- або бути резидентом Diia.City.
Компанії подають заявку через відповідне міністерство (для ІТ-компаній це Міністерство цифрової трансформації, яке ефективно обробляє її онлайн). Після схвалення статус діє протягом 12 місяців і може бути поновлений. Цей механізм став рятівним кругом для багатьох ІТ-компаній, виробників і логістичних компаній, дозволивши їм продовжувати свою діяльність зі збереженням ключового персоналу. Дізнайтеся більше тут про те як отримати статус критично важливого підприємства.
- Управління персоналом під час сирен повітряної тривоги. Роботодавцям довелося включити протоколи цивільної оборони в кадрову політику. Регулярні навчання та чітко визначені процедури гарантують, що коли звучать сирени повітряної тривоги, працівники негайно припиняють роботу і прямують до визначених укриттів. Багато офісів пристосували підвали або прилеглі сховища під захищені безпечні зони укриття. Українське трудове законодавство вимагає дотримання цих заходів безпеки, і жоден працівник не може бути покараний за пошук укриття під час сирени.
Таким чином, компанії, які можуть відповідати критичному статусу або іншим чином адаптуватися до умов воєнного часу, мають більше шансів зберегти продуктивність. І навпаки, ті, хто не зміг захистити свій ключовий персонал від мобілізації, часто стикаються з більшим операційним навантаженням. Законодавчі зміни у сфері праці мають на меті досягти делікатного балансу між вимогами національної безпеки та необхідністю забезпечення функціонування економіки.
Кроки для започаткування бізнесу в Україні у воєнний час
Примітно, що Україна продовжує вітати новий бізнес в умовах війни, що триває. Базова процедура започаткування бізнесу залишається простою (а деякі кроки були спрощені в умовах воєнного стану):1. Оберіть організаційну форму. Виберіть юридичну структуру. Найпоширеніші варіанти містять:
− Індивідуальне підприємництво (ФОП) для фізичних осіб (проста і низько-оподатковувана для малих підприємств),
− Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) для більшості МСП (гнучка і обмежує відповідальність власників),
− Акціонерне товариство (АТ) для великих підприємств, які планують випуск акцій, або
− Представництво, якщо ви іноземна компанія без створення окремого юридичного суб’єкта.
Кожна форма має свої вимоги до реєстрації та звітності.
3. Зареєструвати компанію. Подайте реєстраційні документи державному реєстратору. Сюди входять статутні документи, інформація про засновників та ідентифікація кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Розкриття інформації про КБВ є обов’язковим: Україна вимагає прозорості, щоб гарантувати, що за підставними компаніями не ховаються особи, які перебувають під санкціями (наприклад, російські чи білоруські власники). Реєстрацію компаній частково оцифровано, і в умовах воєнного стану влада докладає зусиль для прискорення процесу реєстрації, щоб підтримати економічну активність. Після затвердження компанія офіційно вноситься до Єдиного державного реєстру.
4. Відкрити банківський рахунок. Відкрийте корпоративний банківський рахунок в українському банку. У рамках стандартної due diligence перевірки, банки перевіряють реєстраційні дані компанії та інформацію про її КБВ. З огляду на валютний контроль, компанії часто відкривають як гривневі, так і валютні рахунки для управління різними операціями.
5. Отримайте ліцензії та дозволи. Визначте, чи працює ваш бізнес у регульованій галузі. Такі сектори як фінанси, енергетика, освіта, охорона здоров’я, виробництво, будівництво або зв’язок, потребують спеціальних ліцензій або дозволів для роботи. В умовах воєнного стану уряд спростив деякі процедури ліцензування та тимчасово призупинив деякі перевірки, аби зменшити перешкоди для бізнесу. Наприклад, ІТ-компанії може не знадобитися жодна ліцензія, тоді як імпортеру фармацевтичної продукції потрібно буде отримати кілька дозволів. Забезпечення відповідності із самого початку дозволяє уникнути штрафних санкцій пізніше.
6. Наймайте працівників. Почніть формувати команду відповідно до трудового законодавства. Стандартним підходом є використання трудових договорів, які чітко визначають права та обов’язки як роботодавця, так і працівника. Крім того, компанія може використовувати цивільно-правові договори для підрядників або фрілансерів (працівників для проєктів). Якщо ваша компанія зареєстрована в Diia.City, у вас є можливість укладати гіг-контракти, що забезпечує ще більшу гнучкість у наймі технологічних талантів. Наймаючи на роботу іноземців, пам’ятайте, що зазвичай потрібен дозвіл на працевлаштування (за винятком випадків, коли особа має посвідку на постійне проживання або відряджена до іноземного представництва). Режим воєнного стану спростив багато бюрократичних процесів: реєстрація бізнесу та отримання дозволів на роботу відбувається відносно швидко, що дозволяє залучати інвестиції навіть у цих умовах.
Незважаючи на війну, з 2022 року в Україні було зареєстровано тисячі нових підприємств. Підприємницький дух країни залишається сильним, підтримуваний зусиллями уряду, спрямованими на підтримку стартап-екосистеми. Незалежно від того, чи це місцевий стартап, чи іноземний інвестор, який відкриває філію, дотримання цих кроків та тісні консультації з юридичними радниками (особливо щодо змін у законодавстві у воєнний час) є важливими для безперешкодного запуску.
Відповідність та інші аспекти
Діяльність в умовах воєнного часу вимагає від компаній пильності щодо дотримання вимог не лише податкового законодавства. Ось деякі додаткові аспекти:
- Зобов’язання щодо звітності. Регулярне подання податкової звітності (щомісяця, щокварталу або щорічно, залежно від податку та розміру компанії) залишається обов’язковим. Уряд не призупинив подачу звітності, хоча терміни були продовжені на самому початку війни. Щодо податку на прибуток, то великі фірми подають звітність щоквартально, а малі підприємства можуть подавати її щорічно. Податки на заробітну плату подаються щомісяця. За несвоєчасну подачу декларації компанії, яка не має недоплати, зазвичай накладаються невеликі штрафи — часто лише кілька сотень гривень. Наприклад, подання декларації із запізненням без недоплати може призвести до номінального штрафу (~ 340-1020 грн). Однак недоплата податків може призвести до нарахування пені та вищих штрафів. Податкова політика України заохочує добровільне виправлення помилок: якщо ви виявите помилку і подасте виправлену декларацію зі сплатою, застосовується лише штраф у розмірі 3% від суми недоплати. І навпаки, якщо помилку виявлено під час перевірки, можуть бути застосовані більші штрафи. Таким чином, компаніям рекомендується ретельно перевіряти та виправляти будь-які помилки у звітності, аби уникнути непотрібних ризиків.
- Ліцензії та перевірки. Як зазначалося, багато галузей в Україні потребують спеціальних дозволів. Під час воєнного стану деякі регуляторні перевірки були призупинені або зведені до мінімуму, щоб уникнути надмірного навантаження на бізнес. Тим не менш, очікується, що компанії все ще повинні дотримуватися чинних стандартів (наприклад, безпечність продукції для виробників, фінансова платоспроможність для банків чи страховиків тощо). Очікується, що повний регуляторний нагляд відновиться після війни, тож дотримання вимог тепер допоможе запобігти проблемам у майбутньому.
- Адаптація до змін у законодавстві. Мабуть, найбільш постійним викликом для бізнесу в Україні є мінлива правова ситуація. Уряд часто оновлює закони та нормативні акти у відповідь на зміну військової та економічної ситуації. Наприклад, правила валютного контролю періодично пом’якшуються або посилюються, податкові пільги запроваджуються і скасовуються, а трудове законодавство коригується в міру розвитку конфлікту. Бізнес в Україні повинен уважно стежити за новими постановами Національного банку, змінами до податкового законодавства, прийнятими Верховною Радою, і постановами Кабінету Міністрів. Залучення місцевого юридичного радника або приєднання до бізнес-асоціацій може допомогти компаніям залишатися в курсі подій.
- Перспективи на майбутнє. Підхід України передбачає, що багато заходів воєнного часу (наприклад, валютні обмеження та додатковий військовий податок) залишатимуться до завершення активних бойових дій. Тим часом уряд шукає способи розширити податкову базу, не стримуючи при цьому економічне зростання. Це охоплює такі ініціативи як правила КІК та потенційні майбутні податкові реформи. З позитивного боку, досвід роботи в екстремальних умовах підштовхує Україну до модернізації державних послуг (наприклад, цифрових процесів подання заявок на отримання статусу та подання документів) та створення надійних систем підтримки інвесторів. Міжнародна допомога та перспективи можливого вступу до ЄС також сприяють приведенню законодавства відповідно до світових стандартів, що може вплинути на майбутні регуляторні акти.
Ведення бізнесу в Україні під час війни, безперечно, є складним завданням. Воєнний стан запровадив безпрецедентний контроль над фінансами та трудовими ресурсами, а також безпрецедентну підтримку у вигляді податкових пільг і спеціальних режимів. Компанії, які розуміють ці зміни та адаптуються до них, — використовуючи такі пільги як Diia.City, отримуючи статус критично важливого підприємства, якщо вони на нього претендують, і неухильно дотримуючись правил, що змінюються, — змогли не тільки вижити, але в деяких випадках навіть процвітати. Ситуація продовжує змінюватися, і ключовими факторами є стійкість та знання. В умовах війни, що триває, спритність та обізнаність є важливими для будь-якого підприємства, що працює в Україні. Послання уряду інвесторам є чітким: ми зробимо все можливе, щоб захистити країну, а також все можливе, щоб економіка залишалася відкритою для бізнесу.
Якщо вам потрібна допомога з будь-яким аспектом ведення бізнесу в Україні, фахівці BDO в Україні з податкового, юридичного, бухгалтерського та бізнес-консультування завжди готові прийти на допомогу. Надішліть свій запит за допомогою цієї онлайн-форми.
