Законопроєкт № 15538:

Що змінює законопроєкт № 15538

Законопроєкт вносить зміни до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і гармонізує його з Директивою 2013/34/ЄС у редакції директив 2022/2464 (CSRD), 2023/2775 та 2026/470. Ключова новація — звітність із сталого розвитку стає обов’язковою, а не добровільною практикою окремих компаній.

Нові поняття в законі

Закон отримує власний понятійний апарат. З’являється визначення «питань сталого розвитку» — це екологічні та соціальні питання і питання управління, зокрема трудові відносини, дотримання прав людини та протидія корупції. Вводяться також поняття «стандартів звітності із сталого розвитку» та «стандартів для добровільного використання», якими є документи, прийняті Європейською Комісією, і «таксономії звітності із сталого розвитку» для електронного подання. Звіт про управління відтепер має містити інформацію з питань сталого розвитку.

Як складати й подавати звітність зі сталого розвитку

Документ доповнює закон новою статтею 12² «Звітність зі сталого розвитку». Звітність складають за ESRS, українські переклади яких оприлюднить Мінфін на своєму сайті. Подавати її потрібно як окремий розділ звіту про управління, у єдиному електронному форматі за таксономією. Найважливіше: звітність подається й оприлюднюється разом зі звітом з надання впевненості, у ті самі строки, що й фінансова звітність. Материнські компанії мають оприлюднити консолідовану звітність на сайті до 1 червня.

Звільнення від звітування для груп компаній

Законопроєкт детально врегульовує звітування в групах. Дочірня компанія може не звітувати окремо, якщо її включено до консолідованої звітності материнської компанії. Водночас вона має до 1 червня оприлюднити звіт материнської компанії. Окреме звільнення передбачено для чистих фінансових холдингів, але лише за одночасного виконання чотирьох умов. Компанію, придбану протягом року, можна не включати до звіту за рік придбання, проте суттєві для ризиків і впливів групи придбання, реорганізації та вибуття доведеться розкрити.

Відповідальність усередині компанії

Зміни до статті 8 закону покладають організацію звіту про управління та звітності зі сталого розвитку на власника або уповноважений ним орган. Компанія сама визначає порядок збору даних і обов’язки працівників, які готують звітність, а відповідальність за подання й оприлюднення несе керівник або власник. Тобто це вже не завдання лише відділу комунікацій чи ESG-менеджера, а питання корпоративного управління.

Хто регулюватиме звітність зі сталого розвитку

Мінфін отримує повноваження формувати політику у сфері звітування зі сталого розвитку та затверджувати порядок складання, склад і форми такої звітності. Порядок і строки подання визначатиме Кабмін, а для банків і небанківських фінансових установ під наглядом НБУ — Національний банк. На акти Мінфіну, що імплементують право ЄС, не поширюватиметься законодавство про регуляторну політику, що має пришвидшити їхнє ухвалення.

Чим законопроєкт № 15538 відрізняється від № 13425

Найпомітніша різниця між проєктами № 13425 і № 15538 — у тому, скільки компаній мають звітувати. Офіс зеленого переходу оцінював, що за попередніми критеріями CSRD під вимоги потрапили б близько 3 000 українських підприємств, а за оновленими порогами — лише приблизно 330.

Порівняння законопроєктів № 13425 і № 15538

Залишилися незмінними формат (ESRS, окремий розділ звіту про управління, електронна таксономія), перехід держпідприємств на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) та оновлені критерії розміру підприємств. Пороги для категорій такі: мікро — до 450 тис. євро активів і 900 тис. євро обороту, малі — до 5 і 10 млн євро, середні — до 25 і 50 млн євро, великі — понад ці значення. Новацією є те, що категорію визначають за показниками звітного року; у 2027 році — за даними 2026 року.

Аудит звітності зі сталого розвитку: законопроєкт № 15540

Звітність зі сталого розвитку без незалежної перевірки втрачає цінність для інвесторів, тому уряд одночасно запропонував зміни до Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». З’являється статус аудитора зі сталого розвитку: для нього потрібно скласти іспит з чотирьох напрямів і пройти вісім місяців практики. Перевірка проводитиметься за стандартами обмеженої впевненості, які застосовуються в ЄС.

Аудиторська фірма, яка надає такі послуги, повинна мати щонайменше сім аудиторів, з них не менше двох — зі сталого розвитку, і бути включеною до відповідного розділу реєстру. Контроль якості проводитимуть раз на три роки. Важливе обмеження для ринку: фірма, яка надає впевненість підприємству, що становить суспільний інтерес, не зможе одночасно готувати для нього звітність зі сталого розвитку. Аудиторський комітет компанії має стежити за процесом підготовки звітності, зокрема за тим, як визначається, яку інформацію розкривати відповідно до ESRS.

Кому і коли готуватися до звітності за ESRS

Законопроєкт ще має пройти розгляд у Раді, і його положення можуть змінитися. Проте логіку вже визначено, і для компаній, що потрапляють під вимоги, часу небагато. Перший звітний рік — 2028, а це означає, що дані за ESRS доведеться збирати із 1 січня 2028 року. З нашого досвіду, побудова процесів, систем даних і оцінки суттєвості для компанії зі складною структурою займає щонайменше 12–18 місяців.

Хто і коли звітуватиме за законопроєктом № 15538

Великі компанії та групи

Для них 2026–2027 роки це підготовчий період, і починати варто вже тепер. Ми рекомендуємо рухатися так:

• Перевірити, чи компанія або група відповідає обом порогам, з урахуванням нових правил визначення категорії підприємства.
• Провести оцінку подвійної суттєвості та аналіз розривів між нинішньою практикою і вимогами ESRS.
• Призначити відповідальних на рівні власника та керівництва і закріпити порядок збору даних у внутрішніх документах.
• Побудувати систему збору, контролю й документування ESG-даних, зокрема по ланцюгу створення вартості.
• У 2027 році провести «пробний» звіт і підготуватися до надання впевненості, щоб звітувати за 2028 рік без поспіху.

Держпідприємства

Для державних компаній законопроєкт означає подвійну трансформацію: перехід на МСФЗ та обов’язковий звіт про управління незалежно від розміру. Навіть ті, хто не досягає порогів, мають звітувати про сталий розвиток за стандартами для добровільного використання. Тому таким компаніям варто паралельно планувати проєкти з трансформації фінансової звітності та ESG-звітування і заздалегідь закладати їх у фінансові плани.

Дочірні компанії, середній і малий бізнес

Більшість українських компаній під обов’язкову звітність не потрапить. Однак це не означає, що ESG-дані їм не знадобляться. Дочірні компанії великих груп передаватимуть дані для консолідованого звіту материнської компанії. Постачальників і позичальників дедалі частіше питатимуть про викиди, умови праці й антикорупційні процедури європейські покупці, банки та міжнародні фінансові інституції. Для цієї категорії оптимальною точкою входу є добровільний стандарт для малого та середнього бізнесу (VSME), який дозволяє системно відповідати на такі запити без надмірного навантаження.

Аудиторський ринок

Для аудиторів законопроєкт № 15540 означає нові вимоги до кваліфікації, штату та незалежності. Фірмам, які планують надавати впевненість щодо звітності зі сталого розвитку, варто вже нині готувати фахівців до атестації та переглянути портфель послуг, щоб урахувати обмеження на поєднання консалтингу й надання впевненості.

Висновок

Після кількох років стратегій, обговорень і відкликаних документів Україна отримала законопроєкт, який максимально наближений до оновлених правил ЄС. Він охоплює значно менше компаній, ніж попередня версія, але висуває до них повноцінні вимоги: ESRS, електронний формат і обов’язкову незалежну перевірку. Для найбільших компаній і держсектора відлік уже почався, а для решти бізнесу ESG-дані дедалі більше стають умовою доступу до європейських ринків і фінансування.

Потребуєте консультації щодо підготовки до звітності зі сталого розвитку? Звертайтеся до команди BDO в Україні.