Розвиток людського потенціалу в Україні:

Ринок праці України стикається із серйозними викликами, зокрема з гострою нестачею кваліфікованих кадрів, постійною невідповідністю між навичками осіб, які шукають роботу та вимогами роботодавців, а також значним тиском, спричиненим війною, мобілізацією та міграцією.

Уряд реагує комплексно, акцентуючи увагу на розширенні залучення до ринку праці, модернізації освіти й професійної підготовки, а також на узгодженні політик зі стандартами Європейського Союзу. Стратегія зайнятості 2030, яка наразі розробляється, має на меті подолати ці виклики шляхом всебічних реформ, цифровізації та сприяння інклюзивному зростанню.

Поточні виклики ринку праці (2024 — ІІІ квартал 2025 року)

• Гостра нестача кадрів і тиск міграції

Станом на липень 2025 року близько 5,6 млн українців перебувають за кордоном, чистий міграційний відтік у 2025 році складає 200 000 осіб. 60% роботодавців повідомляють про кадрову кризу, найгостріший дефіцит спостерігається серед кваліфікованих робітничих професій (63%) і працівників середньої ланки (35%), особливо в будівельному секторі. Тривала міграція і мобілізація скоротили доступну робочу силу, а рівень безробіття у 2025 році прогнозується на рівні 10,9%.

• Дисбаланс між попитом і пропозицією

Спостерігається виражена невідповідність між пропозицією і попитом на ринку праці. У ІІ кварталі 2025 року ринок праці показав дисбаланс: резюме побільшало на 27,4%, а вакансій — лише на 5,4%. Більшість осіб, які шукають роботу, надають перевагу керівним або адміністративним посадам, тоді як роботодавці шукають кваліфікованих працівників, водіїв і молодший медичний персонал. Зберігаються регіональні дисбаланси, бо кандидати шукають роботу там, де безпечніше.

• Динаміка заробітної плати та інфляції

Середня номінальна заробітна плата зросла на 19,0% у річному вимірі в I кварталі 2025 року, однак реальне зростання зарплати сповільнилось до 5,2%. Зростання витрат на оплату праці сприяє базовій інфляції, яка в червні 2025 року становила 12,1% у річному вимірі.

• Операційні збої

Посилення атак і руйнування інфраструктури обмежили економічну активність: кількість повітряних і дронових атак у II кварталі 2025 року зросла на 152% у річному вимірі, що створює додаткові труднощі для кадрового планування та рекрутингу.

• Труднощі з наймом і гендерні питання

Понад третина роботодавців стикається з проблемами заповнення вакансій, особливо це стосується великих компаній. Як відповідь на кадровий дефіцит, роботодавці розширюють соціальні пакети та залучають представників вразливих груп — студентів, людей з інвалідністю та ветеранів. Війна також змінила гендерний баланс робочої сили: жінки становили 47% нових працівників у 2023 році, які традиційно вважалися чоловічими. Однак гендерний розрив у зарплатах зберігається: жінки отримують лише 69% від середньої зарплати чоловіків.

• Інтеграція вразливих груп населення

Внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди з інвалідністю і ветерани поступово інтегруються в ринок праці, однак значна частина з них досі залишається поза межами економічної активності. Роботодавці готові наймати представників цих груп, але часто потребують фінансової підтримки та адаптації робочого середовища.

Державні інструменти і механізми розвитку людського капіталу

• Стратегічна модель і управління

План Ukraine Facility (2024–2027) є ключовим документом для відновлення і модернізації країни. Він містить окремий розділ, присвячений людському капіталу, а також міжгалузеві пріоритети щодо цифровізації та інтеграції із ЄС. План окреслює 10-річне бачення розвитку соціальної інфраструктури й людського капіталу.

Основні залучені інституції:

o    Міністерство освіти і науки (загальна, професійна та вища освіта) o    Міністерство економіки (зайнятість і ринок праці)
o    Міністерство соціальної політики (соціальна інклюзія)
o    Національне агентство кваліфікацій (система кваліфікацій та визнання навичок). 

• Освіта й розвиток навичок

Держава забезпечує безкоштовний або частково фінансований доступ до освіти на всіх рівнях. Станом на січень 2025 року 34,5% студентів вищих навчальних закладів навчалися за державний кошт, водночас пріоритетними напрямками фінансування були освіта, інженерія, ІТ та охорона здоров’я. 
Механізми ваучерного фінансування підтримують освіту дорослих, перекваліфікацію й підвищення кваліфікації, особливо для вразливих груп. Реформи зосереджені на оновлення навчальних програм, децентралізації управління та узгодженні стандартів з потребами ринку праці.

• Охорона здоров’я і заходи соціального захисту 

Попри надмірне навантаження, спричинене війною, система охорони здоров’я України продовжує обслуговувати мільйони людей, зокрема ВПО і біженців. Понад 30 мільйонів українців зареєстровані в системі первинної медичної допомоги, а понад 90% державних закладів підключені до системи eHealth. Стратегія розвитку національної системи охорони здоров’я до 2030 року наголошує на універсальному доступі, ефективності та підтримці працівників старшого віку. Сектор охорони здоров’я також має вагому роль у соціальному захисті та інклюзії, особливо для вразливих груп.

• Залучення населення до економічної активності та навчання 

Майже половина населення України віком від 15 років є економічно неактивною — це значний резерв для ринку праці. Міністерство економіки зосереджує зусилля на залученні домогосподарок, молоді та осіб, які пережили психологічні травми. Розширюються чинні програми зайнятості, зокрема безкоштовне навчання для жінок, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.

• Оцінка результатів та ефективності

Політика розвитку людського капіталу в Україні дедалі більше базується на структурованих системах оцінювання, які поєднують кількісні та якісні показники: рівень зайнятості, показники невідповідності навичок потребам ринку, рівень задоволеності роботодавців та рівень інтеграції вразливих груп населення. Оцінка потреб на ринку праці та навичок виявила високий попит на цифрові й технічні компетенції, постійні труднощі з рекрутингом і потребу тіснішої співпраці між роботодавцями та закладами професійної освіти. Для подолання браку навичок і адаптації навчання до реалій ринку, просуваються корпоративне навчання та моделі дуальної освіти.

Обмеження поточної системи

• Застаріле трудове законодавство

Трудове законодавство України досі базується на Кодексі законів про працю 1971 року, що ускладнює розвиток гнучких моделей зайнятості та узгодження відповідно до стандартів ЄС. Всебічна реформа вже розпочата, але потребує підтримки парламенту.

• Обмежена цифрова інтеграція

Відсутність єдиної цифрової платформи в інфраструктурі ринку праці спричиняє розрізнене ведення даних і неефективне узгодження дій. Збереження паперових форм роботи гальмує ефективне працевлаштування та впровадження політик. Наявність єдиної цифрової платформи є необхідною умовою для впорядкування операційної діяльності та поліпшення швидкості реагування.

• Відсутність єдиної стратегії зайнятості

Відсутність комплексної та узгодженої стратегії зайнятості зумовлює розрізнене впровадження політик і неефективне використання ресурсів. Нова національна стратегія зайнятості спрямована синхронізувати політики на ринку праці та підтримати розвиток людського капіталу.

Стратегія зайнятості–2030: бачення та розвиток

• Дослідження та участь зацікавлених сторін

Стратегія зайнятості 2030 формується на основі всебічного аналізу тенденцій ринку праці та відкритих консультацій із зацікавленими сторонами, зокрема органами державної влади, роботодавцями, профспілками, НГО й міжнародними партнерами. Її розробка є доказовою та інклюзивною.

• Стратегічні цілі та завдання

Стратегія зосереджена на:

1. Підвищенні економічної активності: зменшення бар’єрів для вразливих груп населення, підтримка підприємництва, зменшення неформальної зайнятості, модернізація освіти й професійного навчання, сприяння поверненню мігрантів, цифровізація сервісів зайнятості та узгодження законодавства зі стандартами ЄС.
2. Подоланні дисбалансів на ринку праці: узгодження підготовки кадрів із потребами ринку, розвиток системи перекваліфікації та розширення партнерств між закладами освіти й бізнесом.
3. Підвищенні інституційної спроможності та цифровізації: модернізація Державної служби зайнятості, поліпшення координації та забезпечення прозорості процесів.
4. Інтеграції міжнародних стандартів: адаптація законодавства до конвенцій МОП та стандартів ЄС, а також запобігання дискримінації під час працевлаштування.

Стратегічні напрями та рекомендації щодо поліпшення 

Стратегічні пріоритети	Рекомендації
Забезпечення узгодженості та інтеграції політики	Сприяти узгодженню політики розвитку людського капіталу (HRD) між секторами та адміністративними рівнями.
Забезпечення сталого фінансування	Поліпшити довгострокове фінансове планування та розподіл працівників для масштабованих ініціатив у сфері розвитку співробітників.
Просування цифрової трансформації	Зміцнити цифрову інфраструктуру і впровадити аналітику даних для управління на основі фактичних даних.
Розвиток інституційного потенціалу	Інвестувати в професійний розвиток установ і персоналу з розвитку працівників.
Інтегрування рівності та залученості	Інтегрувати інклюзивні підходи для забезпечення рівного доступу для всіх уразливих груп.
Сприяння залученню зацікавлених сторін	Заохочувати участь роботодавців, бізнес-асоціацій і громадян в процесі розробки політики.

Висновок

Підхід України до розвитку персоналу стрімко змінюється у відповідь на безпрецедентні виклики. Стратегічна увага уряду до модернізації освіти, цифровізації  сервісів зайнятості та узгодженні зі стандартами ЄС є ключовою для формування стійкої, інклюзивності та конкурентоспроможності співробітників. Стратегія зайнятості 2030, розроблена за участі широкого кола зацікавлених сторін, покликана перетворити виклики ринку праці на можливості для сталого економічного зростання.
Завантажте повну версію дослідження для глибшого ознайомлення.

 
У процесі модернізації ринку праці України та його узгодження зі стандартами ЄС, компанії потребують практичних рішень, аби подолати нестачу працівників, невідповідність навичок і посилення вимог регуляторного контролю. BDO в Україні готова підтримувати бізнес за допомогою комплексних послуг.

Ми допоможемо:

• Провести аналітику та дослідження

Аналізуємо ринок і ресурси компанії, створюємо бізнес-плани та проєкти розвитку для управлінських рішень і залучення фінансування.

• Залучити інвестиції та фінансування

Оцінюємо інвестиційну привабливість, готуємо фінансові моделі та супроводжуємо переговори з інвесторами.

• Підвищити кваліфікацію співробітників

BDO Академія пропонує навчальні програми, тренінги та сертифікації, які допомагають розвивати навички, адаптовані до сучасних викликів бізнесу.

Зверніться до команди BDO в Україні і ми разом знайдемо рішення для сталого зростання вашого бізнесу. 

 
Використані джерела: 
Національний банк України, Helvetas, Європейська Бізнес Асоціація, Міністерство економіки України, Всесвітня організація охорони здоров’я, Національна служба здоров’я України, Офіс ефективного регулювання та інші (повний перелік джерел наведено в оригінальній презентації).