Матеріал підготувала Наталія Сліпченко,
Старший фахівець з кадрового діловодства /
Фахівець з ведення військового обліку
Відділ з надання послуг з кадрового діловодства
та розрахунку заробітної плати
Як зміни в правилах критичності та бронювання впливають на роботодавців і до чого варто підготуватися? У статті розглянуто основні нововведення, їхні практичні наслідки та дії, які допоможуть підприємствам перевірити статус, оцінити потребу в бронюванні й проконтролювати необхідні процедури.
Із 27 жовтня 2026 року набрали чинності зміни, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2026 року № 1328 (далі — Постанова № 1328), якою внесено зміни до постанови КМУ від 27 січня 2023 року № 76 (далі — Постанова № 76).
Нововведення стосуються порядку визначення підприємств, установ і організацій критично важливими, погодження критеріїв критичності, збільшення лімітів бронювання військовозобов’язаних працівників, а також повноважень нового Координаційного центру з організації бронювання.
Для роботодавців це означає необхідність перевірити, чи відповідає підприємство актуальним вимогам, чи є підстави для збільшення ліміту бронювання та чи належно організовано військовий облік. Водночас запровадження нових правил не означає автоматичного скасування всіх раніше ухвалених рішень про критичність або бронювання. Але є виняток для підприємств, статус яких скасують за результатами перегляду критеріїв.
Оновлення підходів до визначення критично важливих підприємств
Постанова № 1328 уточнює механізм погодження критеріїв, за якими підприємства, установи та організації можуть бути визначені критично важливими для функціонування економіки, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.
Окрему увагу приділено критерію, пов’язаному з характером діяльності підприємства та наслідками її припинення або істотного скорочення в умовах мобілізації.
Під час оцінювання значення матиме те, чи може зупинення або суттєве скорочення діяльності суб’єкта господарювання негативно вплинути на обороноздатність держави, функціонування критичної інфраструктури, забезпечення життєдіяльності населення або макрофінансову стабільність.
Серед напрямів діяльності, які охоплюються оновленими положеннями визначено 13 сфер:
- оборонно-промисловий комплекс
- енергетика
- комунальне господарство
- добувна та переробна промисловість
- агропромисловість
- роздрібна торгівля
- будівництво
- транспорт і логістика
- інформаційні технології
- банківська сфера
- охорона здоров’я
- зв’язок
- аварійно-рятувальні служби.
Водночас сам факт роботи в одному з перелічених секторів не слід трактувати як автоматичне набуття статусу критично важливого підприємства. Визначення критичності здійснюється за встановленою процедурою та з урахуванням відповідних критеріїв.
Окремо передбачено можливість розгляду підприємств інших сфер діяльності, але виключно за узгодженням з Координаційним центром за обґрунтованим зверненням відповідного уповноваженого державного органу. Практичне застосування цього положення наразі потребує додаткового роз’яснення Постанови № 1328, оскільки наразі незрозуміло, чи отримає автоматично дозвіл уся сфера за одним поданням, чи для кожного підприємства доведеться проходити таке подвійне узгодження для отримання критичності.
Зміни також стосуються гуманітарного сектора (представництва міжнародних організацій, благодійні фонди, громадські організації тощо). Можливість визначення організацій цього напряму критично важливими пов’язується зі значенням їхньої діяльності для функціонування держави в особливий період і необхідністю забезпечення безперервності роботи.
Отже, належність до гуманітарної сфери сама по собі не гарантує статусу критично важливої організації. Важливо обґрунтувати значення конкретної діяльності та її необхідність в особливий період та які наслідки матиме припинення або істотне скорочення їхньої роботи.
Чи потрібно повторно підтверджувати статус критично важливого підприємства
Постанова № 1328 зобов’язує центральні органи виконавчої влади, інші державні органи та обласні, а також Київську та Севастопольську міські державні адміністрації протягом 10 днів з дня набрання чинності постановою забезпечити перегляд і узгодження критеріїв, за якими підприємства визначають критично важливими, тобто до 07.11.2026.
Постанова діє з 27.10.2026 коли її було опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 27.10.2026 № 226. Відповідно саме з 27 жовтня діють усі зміни передбачені цією постановою.
Після перегляду критеріїв відповідальні державні органи (Міністерства / ОВА) мають проаналізувати, чи відповідають їм підприємства, установи й організації, які вже отримали статус критично важливих.
Звертаємо увагу, що набрання чинності Постановою № 1328 саме по собі не означає, що всі раніше ухвалені рішення про визначення підприємств критично важливими автоматично припиняють дію.
Чинні рішення продовжують діяти в межах установленого строку, якщо немає передбачених законодавством підстав для їхнього скасування або припинення.
При цьому, якщо певний критерій виключать, а підприємство отримало статус саме на його підставі, рішення про визначення такого підприємства критично важливим підлягає скасуванню.
Відразу виникає питання: чи дадуть підприємству час зібрати документи, перевірити інші підстави та підтвердити відповідність оновленим вимогам?
Справа в тому, що окремого перехідного періоду для такого підтвердження Постанова № 1328 не встановлює. Тому гарантованого часу «на виправлення ситуації» в підприємств наразі немає.
Можливо, відповідні строки вам надасть саме ваше Міністерство / ОВА. Але не варто розраховувати на це як на гарантовану можливість.
Також, важливо розрізняти дві ситуації: скасування критерію та посилення вимог до нього, оскільки це не одне й те саме. Наприклад, критерій може залишитися чинним, але вимоги до показників підвищать або доповнять новими умовами.
Розібратися чи призведуть такі зміни до автоматичного скасування статусу критично важливого підприємства, нам допоможе практика минулого перегляду критеріїв. Подібна ситуація вже виникала влітку 2026 року під час попереднього перегляду критеріїв. З практики, у випадках посилення вимог підприємствам надавали можливість подати документи та підтвердити відповідність оновленим умовам. Водночас такий підхід застосовувався не обов’язково в усіх випадках.
Практично виконання цього строку всіма уповноваженими органами може бути ускладненим, зокрема через необхідність погодження критеріїв з Координаційним центром до 6-го листопада. Особливо з огляду на те, що до узгодження критеріїв долучається Координаційний центр.
Тому нині варто уважно стежити за рішеннями саме того державного органу (Міністерства / ОВА), який надав вам критичність.
Після того, як з’являться переглянуті критерії, рекомендуємо перевірити:
- чи залишився критерій, по якому підприємство було визначене критичним
- чи змінилися вимоги
- чи встановлено строк для подання документів.
А також, якщо є така можливість, можна заздалегідь поспілкуватися з офіційними особами державного органу й дізнатися про плани щодо зміни критеріїв, це б допомогло отримати хоч якесь розуміння щодо подальших планів та дій.
Отже, перегляд критеріїв може призвести до втрати статусу критично важливого підприємства. Це, насамперед, може вплинути на можливість бронювання військовозобов’язаних працівників. Тому підприємствам важливо враховувати результати перегляду критеріїв, за якими їм надали відповідний статус.
Окремо хочемо звернути увагу, якщо ваше підприємство отримало критичність лише за тими критеріями, які містяться в Постанові № 76, і ви не використовували галузеві чи регіональні критерії, то питання перегляду критеріїв до вас не стосується, оскільки зміни до цих критеріїв наразі не вносили.
Доручення щодо перегляду стосується саме критеріїв важливого значення підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, передбачених пп. 4 п. 2 Критеріїв та порядку, затверджених Постановою № 76.
Яку роль виконує Координаційний центр у процесі визначення критичності
Постановою № 1328 утворено Координаційний центр (далі — Координаційний центр, Центр) з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, який є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.
Основні завдання Координаційного центру:
- Узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності та надання рекомендацій щодо їхнього доопрацювання. Результат такого погодження фіксується у відповідному листі-узгодженні.
- Розгляд звернень державних органів щодо визначення підприємств критично важливими.
- Надання рекомендацій щодо скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами.
- Погодження збільшення обсягів бронювання понад 50%.
Важливо розуміти, що Координаційний центр не замінює державні органи, які уповноважені приймати остаточні рішення. Він лише розглядає відповідні пропозиції та надає рекомендації, які враховуються під час ухвалення рішень у межах установлених повноважень.
Які строки розгляду звернень
Постанова передбачає такі строки роботи з відповідними зверненнями:
- державний орган розглядає звернення підприємства щодо визначення його критично важливим у строк до семи робочих днів та, якщо є підстави для подальшого опрацювання, направляє відповідні матеріали до Координаційного центру;
- загальний строк надання Координаційним центром рекомендацій і пропозицій за результатами опрацювання звернення державного органу не може перевищувати одного календарного місяця з дня його отримання;
- за наявності обґрунтованої потреби державний орган може звернутися щодо невідкладного розгляду. У такому разі рекомендації надаються не пізніше семи робочих днів з дня отримання звернення;
- після отримання рекомендацій та пропозицій державний орган приймає відповідне рішення або надає обґрунтовану відмову в межах установленого строку — до трьох робочих днів.
Таким чином, підприємствам, які планують отримати статус критично важливих або потребують перегляду відповідних рішень, доцільно заздалегідь перевіряти комплектність документів і обґрунтування своєї діяльності.
Коли можуть скасувати статус критично важливого підприємства
Водночас нові правила передбачають механізм надання Координаційним центром рекомендацій та пропозицій щодо скасування рішень про визначення підприємств критично важливими. Підставами для розгляду такого питання можуть бути, зокрема, відповідні звернення правоохоронних органів.
Тобто, до вже наявних підстав, таких як недотримання критеріїв, рівня заробітної плати та обсягів бронювання, додали нову підставу для розгляду питання про скасування критичності — рекомендації та пропозиції Центру. Центр може надавати їх, зокрема, за наявності звернень правоохоронних органів.
Але сама рекомендація чи лист правоохоронного органу ще не скасовує статус. Потрібне рішення уповноваженого органу.
Окремо передбачено наслідки зміни критеріїв, тобто, якщо критерій, який був підставою для визначення підприємства критично важливим у відповідній сфері або територіальній громаді, виключено, це може бути підставою для скасування відповідного рішення в установленому порядку.
Тому роботодавцям варто перевірити:
- на якій саме підставі підприємство було визнано критично важливим
- чи залишається ця підстава актуальною
- чи не змінилися критерії, яким підприємство має відповідати
- який строк дії має чинне рішення
- чи потрібно звертатися до уповноваженого державного органу для уточнення або оновлення документів.
Водночас не слід робити висновок, що кожне підприємство з чинним статусом має автоматично подавати документи повторно. Необхідність таких дій залежить від конкретної підстави критичності, чинного рішення та застосовних вимог.
Таким чином, розраховувати, що чинне рішення про критичність за будь-яких обставин діятиме до кінця свого строку, не варто. Тому очікуємо на нові критерії й сподіваємося, що всі галузеві чи територіальні критерії залишаться в силі, а сам перегляд носитиме суто формальний характер.
Як збільшення ліміту бронювання понад 50%
Одним з важливих напрямів змін є порядок збільшення кількості військовозобов’язаних працівників, які можуть бути заброньовані понад загальну межу у 50%.
За оновленими нормами, збільшення ліміту можливе на підставі рішення уповноваженого державного органу з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.
Для підприємств і установ, щодо яких рішення про критичність приймає відповідний державний орган (Міністерства / ОВА), обґрунтовані пропозиції про збільшення обсягів бронювання подаються до Координаційного центру саме через цей орган.
Отже, збільшення ліміту не є автоматичним наслідком отримання статусу критично важливого підприємства. Потрібні належне обґрунтування, проходження передбаченої процедури і відповідне рішення уповноваженого органу.
Також звертаємо увагу на те, що рішення Міністерства оборони про збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних, прийняті після 8 грудня 2025 р., залишаються чинними протягом строку дії рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, але не довше строку, визначеного у відповідному рішенні Міністерства оборони.
Що потрібно обґрунтувати для збільшення ліміту бронювання
На нашу думку, під час підготовки звернення доцільно пояснити, чому чинного ліміту бронювання недостатньо для безперервної роботи підприємства, які функції виконують відповідні працівники і до яких наслідків може призвести відсутність можливості їх забронювати.
Особливе значення можуть мати виробничі процеси, безперервність надання послуг, виконання критично важливих завдань, підтримання роботи інфраструктури та інші обставини, що підтверджують необхідність збільшення ліміту.
Остаточний перелік документів і порядок їхнього подання потрібно уточнювати в державного органу, до компетенції якого належить відповідне підприємство.
При цьому, залишається відкритим питання практичної реалізації нового механізму. Якщо критерії збільшення квоти, вимоги до обґрунтування і порядок розгляду звернень не визначені належним чином, роботодавці не мають чіткого розуміння, за якими правилами прийматимуться рішення. Відповідно це створює ризик суб’єктивного підходу до розгляду заявок і нерівних умов для підприємств.
Отже, до затвердження зрозумілих критеріїв і прозорої процедури погодження квот механізм збільшення бронювання понад 50% залишається недостатньо визначеним з практичної точки зору.
Ліміти бронювання працівників підприємств ОПК та ПЕК
Постанова № 1328 також передбачає спеціальні положення щодо бронювання працівників окремих критично важливих установ, пов’язаних з оборонно-промисловим комплексом і енергетикою.
Для визначених категорій установ, зокрема тих, які належать до оборонно-промислового комплексу або виконують критично важливі завдання в паливно-енергетичному секторі, встановлено можливість бронювання до 95% відповідної кількості військовозобов’язаних працівників. При цьому в проєкті постанови передбачався ліміт 85%.
Це правило поширюється не на всі підприємства, які працюють у зазначених сферах, а на категорії, визначені нормативним актом. Для застосування спеціального ліміту необхідно враховувати, ким і на якій підставі підприємство визначено критично важливим, а також відповідне рішення Міністерства оборони України (далі — Міноборони) або Міністерства енергетики України (далі — Міненерго).
Окремо передбачено, що обов’язковому бронюванню підлягають усі військовозобов’язані працівники таких установ, які безпосередньо залучені до виробничих процесів критично важливих установ.
Як збільшити ліміт понад 95%?
Для зазначених підприємств ОПК та ПЕК передбачена можливість збільшення обсягу бронювання понад 95%.
Для збільшення ліміту потрібне рішення Міноборони або Міненерго, прийняте з урахуванням узгоджених рекомендацій і пропозицій Координаційного центру. Для цього відповідне міністерство має подати до Центру обґрунтовані пропозиції.
Проте цей порядок не слід ототожнювати із загальним механізмом збільшення ліміту понад 50%, оскільки він стосується лише спеціально визначених категорій підприємств і установ.
Які вимоги встановлено до рішення про збільшення ліміту
Постанова № 1328 визначає відомості, які має містити рішення державного органу про збільшення обсягів бронювання.
У рішенні зазначаються:
- код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ
- повне найменування критично важливої установи
- збільшений ліміт бронювання
- загальна кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню
- строк дії рішення.
Важливо зазначити, що строк дії такого рішення не може перевищувати одного року.
Після прийняття рішення з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру відповідний державний орган подає засобами порталу «Дія» повідомлення про зміну ліміту бронювання в Єдиному переліку.
В який строк потрібно використати збільшений ліміт бронювання
Для збільшеного ліміту передбачили ще один важливий строк.
Після подання через «Дію» повідомлення про зміну ліміту бронювання державний орган або критично важлива установа повинні здійснити бронювання протягом 10 робочих днів. Якщо бронювання в цей строк не здійснено, рішення державного органу про збільшення обсягів бронювання втрачає чинність. У попередній редакції на це було відведено 5 робочих днів.
Крім того, після закінчення строку дії рішення про збільшення ліміту керівники державних органів і критично важливих установ повинні протягом п’яти робочих днів, починаючи з дня, наступного за днем закінчення строку дії рішення, здійснити через портал «Дія» заходи щодо анулювання наданих на його підставі відстрочок.
Тож ці вимоги мають практичне значення, коли недостатньо лише отримати рішення про збільшення ліміту, а необхідно вчасно виконати передбачені процедурою дії.
Бронювання працівників представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги
Окремі положення встановлено для представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, визначених критично важливими установами.
За загальним правилом, кількість військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню, не може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних працівників, безпосередньо залучених до виконання завдань одного проєкту. Водночас діє обмеження — не більше семи осіб.
Можливість забронювати понад сім осіб передбачена за окремим рішенням Державного секретаря Кабінету Міністрів України з урахуванням рекомендацій і пропозицій Координаційного центру.
Для цього представництво донорської установи або виконавець проєкту міжнародної технічної допомоги має подати обґрунтоване звернення. Однією з необхідних умов є залучення до безпосереднього виконання завдань одного проєкту понад семи військовозобов’язаних осіб.
Навіть у такому разі бронювання має залишатися в межах 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників, визначених відповідним положенням.
Отже, можливість збільшення кількості заброньованих працівників до понад сім осіб передбачена, але не означає скасування інших установлених обмежень.
Як військовий облік впливає на збільшення ліміту бронювання
Постанова № 1328 прямо пов’язує розгляд пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання з дотриманням законодавства у сфері організації та ведення військового обліку.
Підставою для відмови Координаційного центру в розгляді обґрунтованих пропозицій щодо збільшення ліміту може бути встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи відповідних вимог законодавства.
Зокрема, у Постанові № 1328 зазначається:
- два або більше документально підтверджених факти порушень протягом останніх 12 місяців
- притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.
Ці обставини мають значення під час розгляду пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання.
Водночас у постанові не уточнено, чи повинні два факти стосуватися різних обов’язків, чи можуть бути пов’язані з одним порушенням, яке повторювалося. Тому не варто автоматично вважати будь-які два зауваження двома самостійними порушеннями.
Постанова № 1328 не містить вичерпного переліку конкретних порушень. Вона говорить про систематичне порушення керівником критично важливого підприємства законодавства у сфері організації та ведення військового обліку.
Які порушення військового обліку можуть мати значення
- неналежна організація військового обліку
- невиконання обов’язків щодо повідомлення ТЦК та СП
- неналежне ведення документів з військового обліку
- невиконання обов’язків щодо звіряння даних
- невиконання вимог щодо оповіщення працівників
- ігнорування законних вимог контролюючого органу
Окрім цього, важливо не розширювати зміст цієї норми, оскільки вона передбачає підстави для відмови в розгляді пропозицій про збільшення ліміту, а не встановлює автоматичного скасування статусу критично важливого підприємства чи всіх чинних відстрочок у кожному випадку порушення правил військового обліку.
Що варто зробити роботодавцям вже зараз
Підприємствам доцільно провести внутрішню перевірку організації військового обліку, зокрема:
- актуальності списків персонального військового обліку та інших облікових документів
- своєчасності подання передбачених повідомлень і відомостей
- належного оформлення наказів про призначення відповідальних осіб
- виконання вимог щодо оповіщення працівників і взаємодії з відповідними державними органами
- наявності документів, що підтверджують виконання обов’язків з військового обліку.
Такі заходи допоможуть своєчасно виявити недоліки та знизити ризик ускладнень під час розгляду звернення про збільшення ліміту бронювання.
Коли подавати документи для отримання статусу критично важливого підприємства
Уряд рекомендував підприємствам, установам та організаціям, які мають намір отримати статус критично важливих, завчасно подавати документи до відповідних центральних органів виконавчої влади, інших державних органів або обласних і міських державних адміністрацій.
Це стосується підприємств, які претендують на визначення критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
При цьому, наразі призупинено розгляд заявок на отримання статусу критичності та скоріш за все заявки почнуть приймати вже після перегляду критеріїв.
Ось, як приклад, у Державному аграрному реєстрі (ДАР) з’явилося повідомлення про тимчасове призупинення прийому заявок на визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у зв’язку з необхідністю перегляду та приведення галузевих критеріїв відповідно до оновлених вимог законодавства, — прийом заявок у ДАР призупинено до врегулювання відповідних питань. Про відновлення прийому заявок у ДАР буде повідомлено додатково на офіційних інформаційних ресурсах.
Що передбачено для підприємств із заборгованістю
Постанова № 1328 також передбачає приємний виняток щодо врахування заборгованості, яка виникла внаслідок тимчасового призупинення або непроведення платежів з державного чи місцевого бюджету, пов’язаних з фінансуванням підприємства або оплатою поставлених ним товарів чи наданих послуг.
Така заборгованість не враховується в межах відповідного положення до моменту отримання належних платежів за умови документального підтвердження.
Підтвердженням може бути відповідна довідка від розпорядника бюджетних коштів або органу Державної казначейської служби України.
Отже, якщо заборгованість виникла не з вини підприємства, а через затримку бюджетного фінансування чи платежів за поставлені товари або надані послуги, важливо належно документально підтвердити відповідні обставини.
Водночас цей виняток не слід трактувати як загальне звільнення всіх підприємств від вимог щодо податкової заборгованості: він стосується конкретно визначеної ситуації та передбачає підтвердження її документами.
Що робити роботодавцям: покроковий алгоритм
Щоб адаптуватися до нових вимог, підприємствам варто послідовно перевірити власну ситуацію:
Крок 1. Переглянути рішення про критичність. З’ясувати, на підставі якого критерію підприємство отримало статус, чи залишається цей критерій актуальним і до якої дати діє рішення.
Крок 2. Перевірити відповідність чинним критеріям. Оцінити, чи відповідає діяльність підприємства оновленим вимогам і чи потрібне додаткове обґрунтування його значення для економіки, життєдіяльності населення або обороноздатності держави.
Крок 3. Визначити потребу в перегляді ліміту бронювання. Якщо чинного ліміту недостатньо, підготувати обґрунтування необхідності збільшення кількості заброньованих працівників.
Крок 4. Звернутися до компетентного державного органу (Міністерства / ОВА). З’ясувати порядок подання матеріалів, перелік необхідних документів і можливість їхнього подальшого направлення до Координаційного центру.
Крок 5. Перевірити стан військового обліку. Провести внутрішній аудит документів, строків подання обов’язкових повідомлень і виконання обов’язків відповідальними особами.
Крок 6. Контролювати строки після ухвалення рішення. Якщо ліміт збільшено, забезпечити бронювання працівників через портал «Дія» у встановлений десятиденний робочий строк та відстежувати строк дії відповідного рішення.
Крок 7. Документально підтверджувати особливі обставини. Якщо підприємство використовує передбачені постановою винятки, зокрема щодо бюджетних платежів, необхідно завчасно підготувати підтвердні документи.
Які зміни не увійшли до остаточної редакції Постанови № 1328
Дві зміни, які обговорювали під час підготовки проєкту, до остаточного тексту не потрапили.
Працівників з іншими відстрочками не виключили з бази розрахунку квоти. Тобто вони, як і раніше, входять до загальної кількості військовозобов’язаних.
Також немає обговорюваного зменшення квоти для теплопостачання, водопостачання та управління побутовими відходами із 75% до 60%.
Короткі підсумки:
- Чинну критичність автоматично всім не скасовують. Однак виключення критерію, на підставі якого підприємство отримало статус, є підставою для скасування відповідного рішення.
- Отримання критичності передбачатиме додатковий етап за участю Координаційного центру. Це вплине і на строки розгляду документів.
- Збільшення квоти бронювання також залежатиме від рекомендацій Координаційного Центру. Систематичні порушення військового обліку керівником можуть завадити розгляду відповідних пропозицій.
- Збільшений ліміт потрібно використати протягом 10 робочих днів після подання через «Дію» повідомлення про його зміну.
Отже, Постанова КМУ № 1328, зміни за якою набрали чинності 27 жовтня 2026 року, уточнює порядок визначення критично важливих підприємств, запроваджує Координаційний центр як додатковий механізм координації рішень у сфері бронювання і встановлює окремі процедурні вимоги до збільшення лімітів.
Для роботодавців важливо розмежовувати три питання: наявність чинного статусу критично важливого підприємства, право на бронювання працівників у межах установленого ліміту та можливість збільшити цей ліміт за спеціальною процедурою. Це різні правові питання, які не варто ототожнювати.
Особливу увагу слід приділити дотриманню правил військового обліку, належному обґрунтуванню потреби в бронюванні та своєчасному виконанню процедурних вимог. Саме ці дії допоможуть підприємствам оцінити вплив нових правил на їхню діяльність і належно організувати подальшу роботу з бронювання військовозобов’язаних працівників.
Підсумовуючи, головне для роботодавця: не ототожнювати чинну критичність з автоматичним збереженням усіх можливостей бронювання. Практичними пріоритетами на сьогодні є відстеження перегляду критеріїв, підтвердження відповідності підприємства застосовним вимогам, підтримування належного військового обліку для уникнення порушень і штрафів, і дотримання строків рішень та процедур. Це дасть змогу своєчасно реагувати на зміни й зменшити ризики для безперервної роботи підприємства.
Якщо у вас виникли запитання щодо визначення критичності підприємства, бронювання працівників або ведення військового обліку на підприємстві, звертайтеся до фахівців BDO в Україні за професійною консультацією.
