OKR (цілі та ключові результати) ефективно працює для швидких результатів та інновацій, але не забезпечує цілісного управління бізнесом в умовах війни та невизначеності. Натомість система збалансованих показників (BSC) в ESG-адаптації дозволяє системно управляти фінансами, клієнтами, процесами, людьми та стійкістю компанії.
Оптимальний підхід для українського бізнесу тепер це поєднання: системи показників BSC / ESG як основи стратегії, KPI для операційної ефективності та OKR для проривних ініціатив. Це дозволяє балансувати швидкість змін і довгострокову стійкість.
Нині багато українських компаній захопилися OKR. Ця система виглядає сучасною, динамічною та “технологічною”. Її використовують Google, ІТ-компанії, стартапи, інноваційні команди. В Україні OKR також стала популярною — особливо в цифровому середовищі, консалтингу, серед продуктово-орієнтованих компаній та бізнесів, які проходять трансформацію.
Але виникає важливе питання: чи справді OKR є найкращою системою управління для українського бізнесу саме тепер?
Моя відповідь — ні. І причина не в тому, що OKR “погана” або застаріла. Проблема в іншому: український бізнес нині живе в умовах, для яких сама логіка OKR є недостатньою.
Походження OKR: не новий підхід, а еволюція MBO
Важливо також пам’ятати, що OKR це не нова система і не винахід Google. Її сучасна форма сформувалася в Intel у 1970-х роках завдяки Енді Гроуву, який адаптував попередню логіку управління за цілями до більш динамічного середовища технологічної компанії.
Джон Дорр дізнався про підхід OKR в компанії Intel, а згодом, уже як венчурний інвестор, приніс цей підхід у Google у 1999 році. Саме Google зробив OKR всесвітньо відомою управлінською практикою. Тому OKR це радше перевірений інструмент впровадження культури, ніж нова управлінська революція.
«Для мене ця тема ще й дуже особиста. Ще у 2004 році моя дипломна робота в Києво-Могилянській академії, на кафедрі політології, була присвячена темі BSC у державному управлінні. У той час це виглядало майже футуристично: говорити про стратегічне управління, системність і вимірювання ефективності державних інституцій.
Пізніше, коли працювало моє видавництво Balance Business Books, ми видали в Україні практично всі ключові книжки про систему збалансованих показників. Тоді BSC сприймалася як одна з найсильніших сучасних управлінських концепцій. Потім хвиля змінилася: прийшли гнучкий і ощадливий підходи, OKR, культура зростання, стартап-мислення. Систему збалансованих показників почали називати “старою школою”.
Але тепер я бачу цікаву річ: саме ті системи, які були створені для довгострокової стійкості, знову стають актуальними.» — відмічає Віра Савченко, СЕО в BDO в Україні.
Обмеження OKR: фокус на короткострокових результатах
OKR створювалася для середовища швидкого росту та інновацій. Вона чудово відповідає на питання: “На чому ми маємо сфокусуватися прямо тепер?” Але сучасна Україна змушує бізнес ставити значно ширші питання:— Як зберегти фінансову стійкість?
— Як утримати людей?
— Як працювати в умовах війни та постійної невизначеності?
— Як підтримувати довіру міжнародних партнерів та інвесторів?
— Як балансувати прибутковість, репутацію, ESG (екологічні, соціальні та управлінські фактори) та соціальну відповідальність?
— Як одночасно забезпечувати і розвиток, і стійкість?
Система збалансованих показників як відповідь на нові виклики
Саме тому для українських компаній нині більш доречною виглядає система збалансованих показників, особливо її сучасна ESG-адаптація.Система збалансованих показників була створена Робертом Капланом і Девідом Нортоном ще у 1990-х роках. Довгий час її вважали «класичною» системою стратегічного управління. Але цікаво, що останніми роками сама концепція BSC отримала нове життя через ESG.
ESG-трансформація BSC
У Harvard Business Review Каплан разом із Девідом МакМілланом фактично переосмислили систему збалансованих показників для ESG-ери в статті «Переосмислення системи збалансованих показників для ESG-епохи».І це дуже показово. Адже саме BSC виявилася достатньо гнучкою, щоб інтегрувати нові вимоги: сталість, капіталізм зацікавлених сторін, управління, соціальний вплив, довгострокову довіру.
І тут виникає ключова різниця між BSC та OKR.
OKR фокусується на досягненні кількох амбітних результатів за короткий період.Система збалансованих показників фокусується на здоров’ї всієї системи. Для українського бізнесу це критично.
Реальність бізнесу: ризики, які OKR не покриває
Нині компанія може показувати хороші показники продажів і водночас втрачати команду. Може швидко рости, але накопичувати ризики пов’язані з управлінням. Може запускати інновації, але втрачати якість сервісу або довіру клієнтів.OKR часто не бачить цих ризиків, тому що вона орієнтована на виконання і фокус. Вона добре працює там, де головне — швидкість змін.
Але українські компанії тепер живуть не лише в режимі зростання. Вони живуть у режимі стійкості.
І особливо це видно в прифронтових регіонах. Там бізнес працює не в абстрактній “невизначеності”, а в умовах щоденних ризиків: безпека людей, релокація або часткова втрата активів, дефіцит кадрів, логістичні обмеження, енергетична нестабільність, зруйнована інфраструктура, зміна клієнтської бази, потреба у відновленні громад.
Для таких регіонів система збалансованих показників може бути не просто корпоративною системою показників, а практичним інструментом відновлення. Вона дозволяє одночасно дивитися на фінансову життєздатність бізнесу, безпеку та утримання людей, довіру клієнтів і партнерів, операційну безперервність, вплив на громаду і готовність до залучення міжнародної підтримки.
Система збалансованих показників як інструмент відновлення та координації
Система збалансованих показників значно краще відповідає цій реальності, тому що дозволяє одночасно управляти кількома вимірами:
Особливо важливо, що ESG-BSC добре відповідає новій економічній реальності України — і ще більшій реальності прифронтових регіонів. Для них ESG це не лише про звітність чи відповідність очікуванням інвесторів. Це про виживання, довіру і відновлення.
Соціальний компонент тут стає ключовим: робочі місця, безпека працівників, підтримка ветеранів, інтеграція внутрішньо переміщених осіб, розвиток локальних постачальників, участь бізнесу у відновленні громад. Управління це прозорість рішень, антикорупційні практики, якість управління допомогою та інвестиціями. Довкілля це відновлення інфраструктури, енергоефективність, сталість нових виробництв і менша залежність від вразливих ресурсів.
Саме тому для прифронтових регіонів BSC з ESG-виміром може стати мовою діалогу між бізнесом, громадами, державою, донорами та міжнародними інвесторами. OKR може допомогти швидко реалізувати окрему ініціативу — наприклад, запустити новий сервіс, відкрити релокований офіс або підготувати грантову заявку. Але система збалансованих показників допомагає побачити ширшу картину: чи створює ця ініціатива довгострокову стійкість для компанії та регіону.
Міжнародні фінансові інституції, інвестори, донори і великі партнери дедалі більше оцінюють компанії не лише за прибутком. Вони дивляться на управління, сталість, етику, прозорість, вплив. Для країни, яка проходить через відбудову та інтеграцію в європейський простір, це стає не “додатковою опцією”, а мовою доступу до капіталу і партнерств.
І тут BSC виявляється значно сучаснішою, ніж її часто сприймають. Водночас це не означає, що OKR потрібно відкинути. Навпаки, OKR може бути дуже корисною, але не як головна система управління компанією.
OKR ідеально працює для:
— інноваційних проєктів
— цифрової трансформації
— впровадження ШІ
— запуску нових сервісів
— проривних стратегічних ініціатив
— кросфункціональних команд
— коротких циклів впровадження
Тобто OKR це чудовий інструмент для критично важливих пріоритетів, коли компанії потрібно швидко сфокусувати ресурси на кількох критично важливих змінах.
Але OKR не повинна замінювати повноцінну систему стратегічного управління.
Тому найбільш зрілий підхід для українських компаній нині виглядає так:
- Система збалансованих показників / система показників ESG — як основа стратегічного управління.
- KPI (ключові показники ефективності) — як система операційної дисципліни.
OKR як інструмент для проривних ініціатив та інновацій
Саме така модель дозволяє поєднати стійкість і швидкість, контроль і адаптивність, управління та інновації. І, можливо, це головний урок для українського бізнесу нині: у часи високої невизначеності виграють не лише найшвидші компанії. Виграють ті, хто вміє одночасно бути гнучкими, стійкими та системними.
А для прифронтових регіонів це питання ще глибше. Там стратегія це не лише про зростання бізнесу. Це про здатність зберігати економічне життя, підтримувати людей, відновлювати громади й будувати основу для майбутньої реконструкції.
Саме тому система збалансованих показників з ESG-логікою тепер може бути для українських компаній не “старою школою”, а дуже сучасною системою відповідального управління.
