BDO в Україні на Норвезько-Українському бізнес-форумі 2026: інвестиції та пріоритети відбудови України

У Львові відбувся Норвезько-Українському бізнес-форум 2026 — одна з найбільших українсько-норвезьких бізнес-подій останніх років. Форум об’єднав понад 250 представників українського й норвезького бізнесу, органів державної та місцевої влади, інвесторів, галузевих об’єднань і міжнародних організацій.

У центрі обговорення були: залучення приватних інвестицій у відновлення України, розвиток економічного партнерства між Україною та Норвегією, управління ризиками для міжнародних інвесторів і практична участь бізнесу в реалізації майбутніх інфраструктурних та відбудовчих проєктів.

У межах форуму аналітикиня BDO in Ukraine Ілона Яновська модерувала панельну дискусію “Needs and Priorities in Ukraine’s Construction Sector”, присвячену потребам і пріоритетам будівельного сектора України. Учасники обговорили масштаби руйнувань, фінансування відбудови, проєктну та кадрову спроможність будівельної галузі, застосування BIM-технологій, принципу Build Back Better і сучасних підходів до розвитку українських міст та громад.

Організаторами Norwegian-Ukrainian Business Forum 2026 виступили Norwegian-Ukrainian Chamber of Commerce, Innovation Norway, Львівська міська рада, IRON Cluster, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Посольство Норвегії в Україні.

Форум відкрили заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Єгор Перелигін, державний секретар Міністерства торгівлі, промисловості та рибальства Норвегії Vegard Grøslie Wennesland і міський голова Львова Андрій Садовий.

У виступах вони наголосили на необхідності активнішого залучення приватного капіталу до відновлення України, розвитку дієвих інструментів управління інвестиційними ризиками, поглибленні українсько-норвезького економічного партнерства, а також на практичній ролі бізнесу в підготовці та реалізації проєктів відбудови.


 

Norway Desk у Львові: підтримка норвезьких компаній в Україні

Обговорення інвестиційної співпраці супроводжувалося конкретними інституційними рішеннями. Під час форуму було підписано меморандум про створення Norway Desk у Львові — сервісної платформи для підтримки норвезьких компаній, які планують працювати, розвивати бізнес або інвестувати в Україні.

Ініціатива має спростити для норвезького бізнесу пошук місцевих партнерів, доступ до професійної експертизи і навігацію українським регуляторним середовищем. Створення Norway Desk також має сприяти розвитку двосторонньої економічної співпраці та переходу від загального інтересу до формування конкретних інвестиційних і комерційних проєктів.

Поряд із загальними питаннями інвестиційної політики, учасники форуму перейшли до обговорення галузевих можливостей. Програма охоплювала сектори, які нині мають значний потенціал для українсько-норвезької економічної співпраці, зокрема оборонні технології та технології подвійного призначення, енергетику, медичні технології, агропромисловий комплекс, відбудову, реконструкцію і будівництво.

Промислова співпраця у сфері Defence & Dual-use

Напрям Defence & Dual-use став одним з майданчиків для обговорення промислового партнерства між українськими і норвезькими компаніями. Серед учасників тематичного блоку були Vyriy, DK NEJET, NORDA Dynamics, Maritime Robotics, Oko Camera, Pai Defence та Protectoria.

На відміну від традиційних дискусій, зосереджених переважно на постачанні оборонної продукції, учасники обговорювали можливості довгострокової промислової кооперації, спільної розробки технологій та інтеграції українських компаній у європейські виробничі й технологічні ланцюги.

Під час дискусії наголошувалося, що українські технологічні компанії мають значний досвід швидкої розробки, тестування та адаптації рішень у складних умовах. Норвезькі партнери також можуть сприяти залученню капіталу, розвитку інженерних компетенцій, масштабуванню виробництва і виходу українських компаній на міжнародні ринки.

Потреби і пріоритети будівельного сектора України

Тема відбудови України була представлена окремою дискусійною програмою, присвяченою викликам будівельної галузі та практичній реалізації інфраструктурних проєктів.

У межах цього напряму аналітикиня BDO в Україні Ілона Яновська модерувала панельну дискусію “Потреби та пріоритети в будівельному секторі України”.

До обговорення долучилися:

• Роман Комендант, заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
• Назарій Бербека, представник Львівської міської ради.
• Олександр Новицький, керівник Engineering Bureau EvoCon.

Учасники панелі розглянули масштаби руйнувань, потреби у відновленні інфраструктури і спроможність України готувати й реалізовувати проєкти відбудови із залученням власних ресурсів, міжнародного фінансування й експертизи іноземних партнерів.

Під час презентації Романа Коменданта було зазначено, що в Україні реалізується портфель міжнародних інвестиційних проєктів обсягом близько 1,5 млрд євро. Він охоплює 15 регіонів країни і впроваджується за підтримки Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку, Японського агентства міжнародного співробітництва JICA, Європейського Союзу та інших міжнародних інституцій.

Однією з провідних тез дискусії стало те, що, попри поступове нарощування внутрішньої спроможності України, реалізація значної частини масштабних проєктів відновлення і надалі спирається на фінансову, технічну та інституційну підтримку міжнародних партнерів.

Водночас ефективність цієї підтримки залежить не лише від наявності фінансування, а й від якості підготовки самих проєктів, прозорості процедур, наявності компетентних команд, реалістичного планування та здатності управляти ризиками на всіх етапах реалізації.

Реконструкція чи нове будівництво

Окремим предметом обговорення стали підходи до підготовки і реалізації майбутніх відбудовчих проєктів. Учасники розглянули вибір між реконструкцією пошкоджених об’єктів і новим будівництвом, зважаючи на технічний стан споруд, економічну доцільність, потреби громад і довгострокові перспективи розвитку територій.

Під час дискусії також йшлося про застосування принципу Build Back Better, відповідно до якого відбудова не повинна обмежуватися простим відновленням об’єктів до їхнього попереднього стану. Майбутні проєкти мають передбачати підвищення безпеки, енергоефективності, доступності, стійкості та функціональності інфраструктури.

Такий підхід дає змогу враховувати майбутні потреби громад, демографічні зміни, нові вимоги до міського середовища та необхідність адаптації інфраструктури до довгострокових економічних і соціальних викликів.

BIM-технології в будівельних та інфраструктурних проєктах

Важливою темою стало використання Building Information Modelling — інформаційного моделювання будівель, або BIM, для планування, проєктування та реалізації будівельних і інфраструктурних проєктів.

Застосування BIM дає можливість об’єднати в єдиній цифровій моделі архітектурні, інженерні, технічні та фінансові дані про об’єкт. Це сприяє кращій координації між учасниками проєкту, своєчасному виявленню помилок, точнішому плануванню строків і витрат, а також підвищенню прозорості реалізації.

У контексті масштабної відбудови України цифровізація будівельних процесів може стати важливим інструментом підвищення ефективності використання державних, приватних і міжнародних коштів.

Водночас успішне впровадження BIM потребує не лише відповідного програмного забезпечення, а й підготовлених фахівців, єдиних стандартів, якісних вихідних даних і належної координації між замовниками, проєктувальниками, будівельними компаніями та органами влади.

Зростання вартості матеріалів і кадровий дефіцит

Наступний блок питань був присвячений факторам, які визначають спроможність будівельної галузі реалізовувати проєкти відновлення. Учасники обговорили зростання вартості будівельних матеріалів, зміни на ринку праці, дефіцит кваліфікованих фахівців і необхідність масштабування програм професійної підготовки та рескілінгу.

За результатами дослідження, представленого Назарієм Бербекою, зростання вартості матеріалів безпосередньо впливає на бюджети, строки й економічну доцільність будівельних проєктів. За умов довготривалої реалізації проєктів зміни цін можуть призводити до необхідності перегляду кошторисів, умов фінансування і графіків виконання робіт.

Кадровий дефіцит також залишається одним з ключових обмежень для масштабування відбудови. Будівельному сектору необхідні не лише робітничі професії, а й інженери, архітектори, проєктні менеджери, фахівці з кошторисної справи, цифрового моделювання, охорони праці, екологічних і соціальних питань.

Водночас учасники наголосили, що одним із ключових інструментів подолання кадрового дефіциту стає співпраця бізнесу із закладами освіти, яка передбачає практичну підготовку студентів, їхню участь у реальних проєктах та подальше працевлаштування в компаніях сектора.

Для забезпечення довгострокової спроможності галузі такі ініціативи мають масштабуватись і доповнюватися програмами перекваліфікації, підготовки ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та інших груп, які можуть долучитися до ринку праці у сфері відбудови.

Від відновлення об’єктів до розвитку територій

Поряд з питаннями фінансування, кадрового забезпечення та проєктної спроможності учасники обговорили довгострокові наслідки рішень, які ухвалюються вже тепер.

Зокрема, Олександр Новицький звернув увагу на питання ревіталізації територій і сучасні підходи до урбанізму. Він наголосив на необхідності планувати проєкти відбудови з урахуванням майбутнього розвитку міст, змін в структурі населення, потреб громад і можливостей для економічного зростання.

Ревіталізація територій передбачає не лише фізичне відновлення пошкодженої інфраструктури, а й переосмислення функцій міських просторів, створення нових економічних можливостей, розвиток громадських зон, підвищення якості середовища і ефективніше використання територій.

Такий підхід особливо важливий для громад, у яких війна суттєво змінила структуру населення, економічну активність і потреби в житлі, транспорті, освіті, медичних й соціальних послугах.

Як забезпечити масштабування відбудови протягом наступних 3–5 років

Завершуючи дискусію, модераторка панелі Ілона Яновська поставила учасникам питання, яке перевело розмову від поточних викликів до стратегічної перспективи:
 

«Як ви бачите розвиток процесу відбудови України протягом наступних 3–5 років, щоб забезпечити його подальше масштабування і системність?»

Це питання стало логічним підсумком дискусії, у центрі якої були фінансування, кадровий потенціал, проєктна спроможність, цифровізація, сучасні підходи до планування та довгострокова стійкість процесу відновлення.

Одним з ключових висновків стало те, що масштабування відбудови потребує системного підходу, який поєднуватиме якісну підготовку проєктів, прозорі процедури, доступ до фінансування, розвиток людського капіталу та координацію між державою, громадами, бізнесом і міжнародними партнерами.

Поряд з відновленням пошкоджених об’єктів важливо вже нині закладати основу для довгострокового розвитку територій, підвищення якості міського середовища і створення інфраструктури, здатної відповідати майбутнім потребам громад.

Українсько-норвезьке партнерство переходить до практичних проєктів

Norwegian-Ukrainian Business Forum 2026 засвідчив зростаючий інтерес міжнародного бізнесу до участі у відновленні України та готовність українських і норвезьких партнерів переходити від обговорення загальних можливостей до формування конкретних проєктів співпраці.

Водночас міжнародний інтерес має бути підкріплений якісно підготовленими проєктами, прозорими бізнес-моделями, зрозумілою структурою ризиків, реалістичними фінансовими розрахунками і спроможними командами, які можуть забезпечити практичну реалізацію.

Для БДО в Україні участь у форумі стала можливістю долучитися до фахового обговорення викликів і пріоритетів будівельної галузі, а також до ширшого діалогу щодо механізмів залучення інвестицій і реалізації проєктів відновлення України.

Результати таких дискусій формують основу для більш якісної підготовки інвестиційних та інфраструктурних проєктів, залучення міжнародного фінансування, управління ризиками й координації між державними інституціями, бізнесом, громадами та міжнародними партнерами.

Плануєте інвестиційний або відбудовчий проєкт в Україні?

Фахівці BDO в Україні допомагають українським і міжнародним компаніям оцінювати можливості та ризики, виходити на український ринок, готувати інвестиційні й інфраструктурні проєкти, розробляти фінансові моделі та підвищувати готовність проєктів до залучення фінансування і практичної реалізації.
Наша команда може надати підтримку за такими напрямами:

• консультації щодо виходу на ринок України — аналіз ринку, регуляторного середовища, конкурентного оточення, моделі присутності та практичних кроків для започаткування діяльності
• інвестиційний консалтинг і корпоративні фінанси — фінансове моделювання, оцінювання інвестиційної привабливості, структурування фінансування та підготовка матеріалів для інвесторів
• належна перевірка і оцінювання ризиків — фінансова, податкова, юридична, комерційна й операційна перевірка проєктів, активів і потенційних партнерів
• бізнес-консалтинг і управління проєктами — розроблення моделі реалізації, оцінювання організаційної спроможності, побудова процесів, систем контролю і управління ризиками
• ESG, сталий розвиток і охорона праці — інтеграція екологічних, соціальних, управлінських і безпекових вимог у проєкти з будівництва, розвитку інфраструктури та відбудови.

Заповніть форму нижче, і фахівці BDO в Україні зв’яжуться з вами, щоб обговорити ваш проєкт, оцінити його потреби та визначити практичні наступні кроки.