Вже четвертий рік українські підприємства стикаються з ризиками пошкодження майна й перешкодами у веденні господарської діяльності. Важливо заздалегідь знати, як діяти в таких випадках, аби захистити права і отримати компенсацію.
Нижче наведено алгоритм дій, який допоможе зорієнтуватися в правових механізмах фіксації та відшкодування збитків.
У межах національного права, нині є доступними дві юридичні процедури, які доцільно застосовувати:
- У рамках кримінального процесу визнати процесуальний статус потерпілого,
- У рамках господарського процесу (для юридичних) та цивільного (для фізичних осіб) отримати судове рішення про стягнення збитків з країни агресора.
Міжнародні правові механізми, такі як Реєстр збитків, нині не працюють в повній мірі, або є занадто дорогими (оскільки це передбачає міжнародний арбітраж) для пересічного бізнесу з точки зору суми витрат. Застосування вищевказаних національних механізмів не виключає застосування міжнародних механізмів, таких як репарації через Реєстр збитків, коли до цього дійде час. Мета застосування національних механізмів — зафіксувати в правовому полі факт збитків та їхні суми.
Нижче ми розглянемо в спрощеному вигляді порядок застосування національних механізмів. Беремо приклад. Внаслідок ракетного удару було зруйноване виробниче приміщення. Загиблих немає. У такому випадку, слідчий вносить в ЄДРДР (єдиний державний реєстр досудових розслідувань) відомості про злочин за ч. 1 ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни». Підслідність за цією категорію злочинів визначається за СБУ.
1. Кримінальний процес
Підприємству, що зазнало шкоди, необхідно дізнатись номер кримінального провадження і подати слідчому СБУ заяву про визнання потерпілим. Після цього, слідчий протягом 3-х днів має винести постанову про визнання потерпілим у цьому кримінальному провадженні. З дня набуття процесуального статусу потерпілого, особа має широкий діапазон прав, передбачений КПК, зокрема, подавати клопотання про вчинення певних слідчих дій, як-от, допит свідків, залучення фахівців, ознайомлення з матеріалами, тощо.
Окремо, підприємству доцільно провести роботу по оцінці і документуванню збитків зі свого боку. Для фіксації збитків необхідно, зокрема:
- Фото / відео з місця події
- Опис пошкодженого майна: детальна характеристика, документи про право власності
- Провести оцінку збитків сертифікованим оцінювачем.
Нині є затверджена Методика визначення шкоди й обсягу збитків, завданих підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності внаслідок знищення й пошкодження їхнього майна у зв’язку зі збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
Шкода і збитки складаються з реальних збитків і упущеної вигоди. Розмір реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати або знищення майна визначається як різниця між значеннями вартості такого об’єкта до та після заподіяння йому шкоди. Розмір упущеної вигоди визначають щодо майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого було завдано реальних збитків, що спричинили втрату вигоди. Під упущеною вигодою розуміють розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого, втраченого і (або) знищеного майна якби майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії. Якщо підприємство демонструвало збиткову діяльність за підсумками 2020 і 2021 років, оцінку упущеної вигоди щодо нього не проводять.
Вихідні дані для оцінки реальних збитків це документи, у яких зазначені характеристики майна, що підлягає оцінці, зокрема ті, що містяться в державних реєстрах або реєстрах органів місцевого самоврядування; і документи, складені відповідними комісіями під час огляду об’єкта збитку, які ґрунтуються на судженнях (свідченнях) членів комісій, зокрема: Правовстановлюючі документи на пошкоджене майно (Свідоцтво про право власності, Договір купівлі-продажу, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, технічний паспорт, Державний акт на землю, Договір оренди):
- експертний висновок про обстеження пошкоджених і/або знищених об’єктів після завдання шкоди
- фотофіксація фактів пошкодження або руйнування оцінюваного майна (до, якщо є, та після завдання шкоди)
- проєктна документація, що підтверджує витрати на відновлення майна (зведений кошторисний розрахунок з локальними кошторисами), якщо є
- довідка, яка підтверджує останню дату проведення капітальних ремонтів до завдання шкоди або руйнування і розмір витрат на ці ремонтні роботи
- інші документи.
Інформаційні джерела під час оцінки збитків:
- результати огляду об’єкта оцінки, що здійснений, зокрема з використанням технічних засобів та інформаційних джерел (фотоматеріали, відеоматеріали, дані дистанційного зондування Землі та їхні похідні продукти, аналітика соціальних мереж, наявна публічна інформація та інше)
- ринкові дані, які застосовуються під час проведення оцінки збитків: інформація про угоди купівлі-продажу подібного до об’єкта оцінки майна, ринкові ціни на подібне майно тощо
- інформація з інших актів (звітів, висновків фахівців), складених за результатами оцінки збитків
- інші інформаційні джерела.
Після отримання акту оцінки, подайте його разом з клопотанням про долучення слідчому СБУ, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні.
Особливістю кримінального провадження є те, що підозрюваним у ньому може бути тільки фізична особа, наприклад, відповідний військовослужбовець вс рф, який віддав наказ про ракетний удар по вашому підприємству. Проте, в силу приписів ст. 1174 Цивільного кодексу, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи. Тому, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні має бути саме “російська федерація”, а не конкретний російський військовослужбовець.
Важливо зазначити, що подання цивільного позову в рамках кримінального провадження — це право, а не обов’язок потерпілого. Позов може бути поданий потерпілим і поза кримінальним процесом, залежно від конкретних обставин. Наприклад, цивільний позов у кримінальному процесі можна подати після вручення підозри, тобто якщо особи з процесуальним статусом “підозрюваного” поки немає, подання позову буде передчасним. Більш ефективним, у такому разі, є окреме звернення до суду в порядку господарського судочинства (для юросіб або ФОПів) або цивільного судочинства (для фізичних осіб), залежно від суб’єктного складу.
Окремо слід зазначити про страхування майна. Якщо майно було застраховано на випадок військових ризиків, потерпілому слід перевірити суму відшкодування, чи покриває вона розмір збитку, наявність франшизи, і перелік документів, які вимагатиме страхова компанія для встановлення страхової події. Будь-яке фактичне страхове відшкодування зменшить розмір відповідних реальних збитків потерпілого.
2. Господарський процес
У разі, якщо потерпілим є юридична особа, вона може подати позов до господарського суду проти російської федерації, яка не має судового імунітету в справах про відшкодування шкоди, завданої її збройною агресією. Таку позицію неодноразово висловлював Верховний Суд (постанови від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, від 18.05.2022 у справі № 760/17232/20-ц). Українські суди нині приймають відповідні рішення на користь постраждалих.
Якщо пошкоджено нерухоме майно, позов необхідно подавати до господарського суду за місцезнаходженням такого майна.
Важливо зазначити, що позивачі в таких справах звільнені від сплати судового збору згідно з п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір». Акт оцінки збитків може бути використаний в такому судовому процесі як доказ розміру збитків. У подібних справах також доцільно призначити судову експертизу розміру збитків.
Наявність національного судового рішення на користь позивача фіксує факт спричинення збитків, їхній розмір, і може бути надалі використана в міжнародних механізмах стягнення, зокрема за рахунок заморожених активів агресора.
У травні 2023 року Рада Європи створила Реєстр Збитків як міжнародну організацію. Ним керує Рада Реєстру з міжнародних експертів з репарацій і міжнародного права. Офіційна сторінка: https://rd4u.coe.int/uk/home.
З огляду на всі нинішні реалії, рекомендуємо бізнесу забезпечити належну підготовку документів, зокрема:
- Оформіть документи, що підтверджують право власності на будівлі, обладнання, товарно-матеріальні цінності, земельні ділянки тощо.
- Проводьте регулярну інвентаризацію активів і ресурсів.
- Створіть фото- та відеоархів поточного стану майна (до можливого пошкодження).
- Підготуйте фінансову звітність, яка може бути використана для оцінки збитків.
У разі потреби, ви можете звернутись до фахівців BDO в Україні за консультаціями з правових питань, а також щодо послуг з оцінки бізнесу та збитків, завданих внаслідок війни.
Ми допоможемо вам пройти цей процес впевнено та з належною правовою підтримкою.
