934 тендери за 8 місяців: як змінюється донорське фінансування в Україні

За перші вісім місяців 2026 року в Україні було оголошено 934 тендери міжнародних донорів — більше, ніж за будь-який повний рік у період з 2021 до 2025 року. 

Водночас ринок грантів в Україні рухається в іншому напрямі: конкурсів стає менше, програми укрупнюються, а разом із сумами фінансування зростають вимоги до спроможності організацій управляти отриманими коштами.

Саме цим змінам був присвячений вебінар BDO в Україні «Донорське фінансування в Україні: як залучати кошти та ефективно управляти проєктами», що відбувся 24 вересня 2026 року.

Експерти BDO розглянули весь цикл роботи з донорським фінансуванням: де нині шукати гранти й тендери, що донори оцінюють у грантових заявках, які помилки найчастіше виникають під час реалізації та аудиту грантових проєктів і як цифрові рішення допомагають ефективніше управляти донорськими коштами.

Як змінився ринок донорського фінансування в Україні у 2026 році?

Відкриваючи аналітичну частину вебінару, Андрій Боренков, Партнер, керівник Advisory BDO в Україні, звернув увагу на важливий парадокс ринку: одночасно можна говорити і про скорочення окремих джерел фінансування, і про суттєве збільшення загального обсягу можливостей.

За вісім місяців 2026 року було оголошено 934 тендери з розкритим бюджетом близько €908,6 млн. Для порівняння, у 2024 році було зафіксовано 873 тендери, у 2025-му — 714.

При цьому бюджет тендерів за вісім місяців 2026 року перевищує сукупні розкриті бюджети за попередні п’ять років. Водночас важливо враховувати, що бюджети оприлюднені лише приблизно для 11% проаналізованих тендерів, а значну частину цьогорічного стрибка сформували кілька великих програм міжнародних фінансових організацій.

Найбільша концентрація активності припала на літо. У червні 2026 року обсяг розкритих бюджетів тендерів становив близько €615 млн, у липні — €222 млн.

Серед донорів за обсягами фінансування домінують міжнародні фінансові установи: World Bank, EIB, CEB, EBRD, IFC та інші міжнародні інституції.

Структура можливостей також показова: 87% тендерів за кількістю припадає на консалтинг. Це означає, що одним з ключових активів для участі в тендерах міжнародних донорів стає не лише фінансова спроможність компанії чи організації, а насамперед команда з підтвердженою експертизою та досвідом реалізації подібних завдань.

Що відбувається з грантами в Україні?

Грантовий ринок демонструє іншу динаміку. Після пікових 515 конкурсів у 2023 році та 539 у 2024 році їхня кількість знизилася до 477 у 2025 році. При цьому обсяг розкритих бюджетів зріс до €292 млн.


За вісім місяців 2026 року зафіксовано 260 грантових конкурсів з бюджетом близько €120 млн. Тобто точок входу в грантове фінансування стає менше, але кошти дедалі більше концентруються в масштабніших програмах.

Ще одна фундаментальна зміна — географія грошей. Після суттєвого скорочення активності USAID фінансування дедалі більше зміщується до Європейської комісії, міжнародних фінансових організацій та скандинавських донорів.

Для українських організацій і бізнесу це означає необхідність переглядати сформовані раніше стратегії залучення грантового фінансування та постійно відстежувати нову структуру донорського ринку.
Ключовий висновок: донорського фінансування не стало менше — змінились його джерела, структура і вимоги до отримувачів.

Що тепер донори оцінюють у грантовій заявці?

Якщо перший блок відповідав на питання, де нині є фінансування, то наступний блок був присвячений не менш важливому питанню — що потрібно, щоб його отримати.

Ілона Яновська, аналітикиня BDO в Україні, представила результати аналізу грантових програм 2025–2026 років. Один з головних висновків: оцінювання грантової заявки фактично починається ще до оцінювання самої проєктної ідеї.
 

Спочатку донор перевіряє прийнятність організації: організаційно-правову форму, статус неприбутковості, строк діяльності, географію та наявність завершених і відзвітованих проєктів. На цьому етапі немає проміжних балів — невідповідність окремій обов’язковій умові може припинити розгляд заявки незалежно від якості запропонованого рішення. Лише після цього оцінюються зміст проєкту, бюджет і майбутні зобов’язання щодо звітності.

Ще один важливий висновок аналізу: донор фінансує не набір активностей, а конкретну зміну. Широке тематичне охоплення, яке сама організація може сприймати як перевагу, під час оцінювання іноді читається як відсутність чіткого результату.

Сім з восьми типових прогалин, через які заявники втрачають бали, стосуються передусім того, наскільки переконливо описана логіка проєкту: його зв’язок з пріоритетами програми, ризики, партнерство, масштабування та продовження результатів після завершення фінансування.

Важить і внутрішня узгодженість грантової заявки. Цілі, активності, бюджет та індикатори мають працювати як одна система: кожна активність повинна відображатись у бюджеті, кожна мета — мати вимірюваний показник, а бюджетний рядок — зрозуміле обґрунтування.

Показовим є і розподіл оцінки: у типовій 100-бальній моделі близько половини балів можуть припадати на організаційну спроможність і якість планування, тоді як сама якість і здійсненність проєктної ідеї — близько 30%.

Тобто зі збільшенням масштабів донорських програм дедалі більшого значення набуває здатність організації довести, що вона може професійно управляти грантовим фінансуванням.

Аудит грантових проєктів: де найчастіше виникають помилки?

Отримати фінансування — лише половина завдання. Наступний крок — правильно реалізувати профінансований проєкт і забезпечити дотримання вимог донора.

Наталія Лях, заступниця начальника відділу аудиту BDO в Україні, і Світлана Даниленко, аудиторка BDO в Україні, поділилися практичними спостереженнями з аудитів донорських і грантових проєктів.

Ключова відмінність аудиту гранту полягає в тому, що донору недостатньо підтвердження самого факту витрачання коштів. Витрата має одночасно відповідати цілям проєкту, затвердженому бюджету, строкам, правилам закупівель та іншим положенням грантової угоди.

Серед найпоширеніших проблем:

• порушення процедур закупівель
• неповне документування вибору постачальника
• неправильне застосування валютного курсу
• перевищення бюджетних ліній без погодження
• недостатнє підтвердження виконаних робіт
• витрати поза грантовим періодом
• помилки в обліку витрат на персонал.

Особливо важливий практичний висновок аудиторів: підготовка до аудиту грантового проєкту має починатися не наприкінці, а з першого дня його реалізації.


Окремі файли закупівель, проєктне досьє, регулярне порівняння фактичних витрат з бюджетом, належний облік робочого часу та ефективна система внутрішнього контролю значно знижують ризик неприйнятних витрат і фінансових коригувань.

Таким чином, спроможність, яку донор оцінює ще на етапі грантової заявки, повинна підтверджуватися щоденними процесами вже після отримання коштів.

Як цифровізація та ШІ допомагають управляти донорськими проєктами?

Це й стало переходом до фінального блоку вебінару — про хмарні технології, автоматизацію та штучний інтелект.

Андрій Пайос, IT Директор BDO в Україні, звернув увагу на проблему, характерну для багатьох організацій: команда може активно реалізовувати донорські проєкти, але при цьому зберігати документи в особистих акаунтах, листуватися в різних месенджерах і працювати з численними локальними копіями файлів.

Такий підхід створює не лише операційну незручність. Він означає ризик втрати доступу до інформації, проблеми з контролем версій і прав доступу, залежність від окремих працівників та додаткові ризики для конфіденційних даних донорів, партнерів і бенефіціарів.


Перехід до централізованого хмарного середовища дає організації фундамент, на якому вже можна вибудовувати автоматизацію управління проєктами та застосування ШІ.

У межах рішень Microsoft для неприбуткових організацій доступні інструменти для спільної роботи з документами, корпоративної комунікації, управління файлами, планування та автоматизації окремих процесів.

Практичний приклад такого підходу представила Діана Глущенко, бізнес-аналітикиня BDO в Україні, на кейсі Асоціації випускників Києво-Могилянської академії.

Автоматизація дала змогу об’єднати реєстрацію контактів, облік членських внесків, платежі, сповіщення і доступ учасників до внутрішнього порталу. У результаті дані про контакти, платежі й заявки зберігаються в єдиній системі, а команда витрачає менше часу на ручне адміністрування.

Єгор Терехов, розробник бізнес-застосунків BDO в Україні, продемонстрував, як подібну логіку можна розвивати далі за допомогою Microsoft Dynamics 365, автоматичних процесів та Copilot. Єдина система може поєднувати інформацію про програми, донорів, бенефіціарів, договори та комунікацію, а ШІ — допомагати швидше працювати вже із систематизованою корпоративною інформацією. І саме тут поєдналися всі чотири теми вебінару: пошук донорського фінансування, якісна грантова заявка, належне управління проєктом і цифровізація — це вже не окремі завдання, а елементи одного процесу.

З повною версією вебінару можна ознайомитися за посиланням. 

Від пошуку гранту — до системи управління донорським фінансуванням

Ринок донорського фінансування в Україні залишається значним, але стає більш структурованим і вимогливим.

Менше покладатися на звичні джерела фінансування, уважніше відстежувати актуальні гранти й тендери, доводити власну організаційну спроможність, планувати аудит ще до першої витрати та будувати систему роботи з даними — саме ці завдання дедалі більше визначають готовність організації до залучення і використання донорських ресурсів.

BDO в Україні підтримує організації на різних етапах роботи з донорським фінансуванням: від моніторингу грантів і тендерів, підготовки грантових заявок та управління донорськими проєктами до аудиту грантів, удосконалення внутрішнього контролю, цифровізації, автоматизації та впровадження рішень Microsoft і ШІ.

Якщо ваша організація планує залучати донорське фінансування або вже реалізує проєкти за підтримки міжнародних партнерів, звертайтеся до команди BDO в Україні. Ми допоможемо оцінити можливості, підготуватися до вимог донорів і побудувати процеси, які дозволять не лише отримати фінансування, а й ефективно ним управляти.