• Аудит: «срібний ювілей» першого закону та перспективи професії

Аудит: «срібний ювілей» першого закону та перспективи професії

21 травня 2018

24 квітня 2018 року Аудиторська палата України вітала тих, хто упродовж 25 років активно сприяв розвитку професії аудитора.

Серед нагороджених високою нагородою – Знаком Пошани за особистий внесок у розвиток професії та сумлінну працю є і Сергій Балченко - керуючий партнер аудиторської компанії BDO в Україні.

Сергій Балченко стояв біля джерел професії, і сьогодні з великим ентузіазмом говорить про її перспективи та майбутнє, з повагою згадуючи і минуле.

«Найкраще – ворог доброго»

25 років тому було перекладено українською Міжнародні стандарти аудиту, на основі яких було створено «Чорну книгу аудиторських стандартів». Згодом вона стала базою для «Закону про аудиторську діяльність» - першого на пострадянському просторі фахового закону про аудит.

Дивовижно, що все це сталося досить швидко: від моменту отримання Україною незалежності до дати ухвалення закону минуло лише півтора роки. І це при тому, що ані переважна більшість депутатів, ані, тим більше, пересічні громадяни не мали жодного уявлення про професію «аудитор».

«Пам’ятаю, на початку 90-х я їхав у поїзді, і за мною їхала якась акторка. Зайшла розмова про те, хто ким працює, так вона покликала своїх друзів з сусіднього вагону, щоб вони подивилися на справжнього аудитора», - сміється пан Балченко.

Але це був період накопичення первинного капіталу та формування спекулятивного ринку – а там, де є капітал і його ринок, потрібен і аудит. Проте переважна більшість дуже вузького ринку фахівців вважала, що закони, які діють на Заході, взагалі не можуть бути застосованими до вітчизняних умов «дикого капіталізму».

Сергій Балченко, який перекладав і адаптував ці норми, вважав, що закони економіки всюди однакові, тож винаходити велосипед немає сенсу. В результаті частина міжнародних норм і лягла в основу першого закону про аудит, а згодом, коли виявилося, що «велосипед їде», було поступово упроваджено і інші положення.

«Якщо норми працюють в країнах, де люди живуть добре, то навіщо нам щось вигадувати? Просто заради оригінальності чи через самолюбство? Але економіка, яка працює, надає набагато більше можливостей для застосування творчого потенціалу кожного з нас. Якби кожен закон, що в нас ухвалюється, базувався на цьому простому розумінні, то Україна мала би набагато менше проблем, аніж має зараз», - вважає пан Балченко.

Новий закон: як його розробляли

Практика довела, що цей підхід був правильним: теперішній закон також заснований на європейських нормах, які працюють у низці найбільш розвинених країн. І в його розробці на початковому етапі також брав участь Сергій Балченко.

Нові умови, у яких доведеться працювати аудиторам, є, безумовно, прогресивними. Насамперед, закон, що набув чинності, передбачає упровадження усіх директив ЄС щодо аудиторської діяльності. Засідання робочої групи з його розробки проходили під керівництвом представника Кабміну Олега Канцурова, за участі Світового банку та інших установ. А за словами Джона Хупера, старшого експерта з питань бухгалтерського обліку та аудиту проекту EU-FINSTAR Представництва ЄС в Україні, який вів порядок денний у робочій групі, закон є таким, що ним має пишатися не лише Україна, але й ЄС.

«Ухвалення цього закону, приведення наших нормативів у відповідність до вимог директив ЄС, було цілком логічним. Змінилася політична ситуація, змінилися економічні умови, нарешті наш уряд взяв курс на боротьбу з корупцією – має змінюватися і закон. І це дуже символічно, що між законом 1993 року та теперішнім минуло 25 років – чверть століття. Свого часу закон про аудиторську діяльність дав поштовх появі в Україні BDO та інших міжнародних та вітчизняних аудиторських компаній. Сподіваюся, теперішній теж позитивно відіб’ється на професії. Але у будь-якому разі я пишаюся, що мав стосунок і до першого, і до другого закону», - зауважує Сергій Балченко.

Новий закон: яких змін очікувати

Так, цей документ робить аудитора контрольованим і підзвітним тій самій Аудиторській палаті, іншим фінансовим організаціям. Він стає об’єктом первинного фінансового моніторингу, а його образ «вільного художника» і незалежного експерта відходить у минуле. На зміну йому приходить цілком технологічний, послідовний, обізнаний професіонал, якого найбільше турбує його репутація.

Простіше кажучи, відтепер кожен аудитор, який бачить себе в цій професії не лише сьогодні, але й завтра, буде змушений працювати з компаніями, яким немає чого приховувати. Бо закон прямо зобов’язує аудитора «повідомляти куди слід» про виявлені факти відмивання грошей чи інших зловживань. Відповідно, від таких клієнтів все більше і більше аудиторів буде відмовлятися.

Що з цього випливатиме? Для професії – підняття її престижу і цінності для суспільства. Для ринку – те, що за «білі» компанії буде конкурентна боротьба, вони отримуватимуть найкращі пропозиції від наших колег. Тож закон створює такі умови, що працювати чесно стає вигідно і бізнесу, і професіоналам – бухгалтерам та аудиторам.

Добре це чи погано? Для окремих осіб та бізнесів це може бути і не дуже приємно, бо зруйнує звичні способи ведення справ. Але для суспільства та економіки новий підхід є набагато здоровішим.

«Моя порада бізнесу зараз, сьогодні – провести повний моніторинг своєї діяльності, поки не стало запізно. Важливо перевірити не просто правильність ведення обліку та звітність, але й привести свою ділову етику та практику до відповідності високим вимогам ЄС. Так, досвідчений аудитор, знаючи особливості певного бізнесу, може визначити правильний час проведення аудиторської перевірки. Проте він вже не зможе заплющувати очі на дійсно проблемні місця. Тож рано чи пізно сумнівний бізнес просто не знайде для себе аудитора та не зможе працювати далі. Я вже не кажу, що таким компаніям буде все складніше знаходити для себе партнерів, покупців, навіть постачальників, причому не лише за кордоном – і в Україні теж. Так, це відбудеться не відразу, але неодмінно станеться», - попереджає Сергій Балченко.

Підводне каміння

Але одна справа – ухвалити закон, а зовсім інша – його виконувати. Адже наша вітчизняна типова практика – коли на папері одне, а в житті – геть інше. Так, закон чітко регламентує відповідальність аудитора і передбачає суворе покарання за порушення вимог. Але для того, щоб закон запрацював, потрібна готовність державних органів пильнувати його дотримання, а також – добра воля професійного співтовариства, внутрішня рішучість кожного аудитора.

Компанія BDO в Україні чітко окреслила свою позицію: закон є прогресивним, і вона виконуватиме його вимоги. «Так, це означає більш прискіпливе ставлення до вибору клієнтів – з ким працювати, а з ким це буде собі дорожче. Так, це означає деяке збільшення періоду, який передує укладенню контракту, бо витрати часових та інших ресурсів на вивчення репутації потенційного партнера зростуть. Клієнтам, щодо яких ми матимемо сумніви, ми будемо рекомендувати проведення фрод-аудиту для відстеження шахрайських дій, а вже потім – звичайного фінансового аудиту. Впевнений, що такий підхід дозволить заощадити в майбутньому значно більші кошти – від упровадження автоматизації в рутинній роботі аудитора до мінімізації судових витрат. Щиро сподіваюся, що подібні висновки зроблять і наші конкуренти, і професійна громада в цілому», - зазначає пан Балченко.

Керівний партнер BDO також визнає, що низці компаній, навіть якщо вони мають бажання виконувати вимоги закону, він ускладнить життя. Це стосується, зокрема, дрібних аудиторських об’єднань, які зароблять менше півмільйона гривень на рік. Для таких компаній придбання та застосування аудиторського ПЗ, такого як Case Ware, як того вимагає закон, - непідйомна витрата, яка нівелює їхні й так невеликі доходи.

«Такі компанії – а є дані, що їх близько 47%, - потребують певної підтримки від Аудиторської палати. А значить – усього професійного співтовариства, кожного з нас, адже за новим законом усі аудитори стають членами цього органу. Проте рано чи пізно невеликі аудиторські компанії будуть змушені об’єднатися у більші або долучитися до інших, великих та середніх конкурентів. Але в цьому немає трагедії - зараз весь світ іде шляхом консолідації та об’єднання зусиль».

Формула «аудитор vs бухгалтер» давно застаріла

Нещодавно Президент України підписав документ про об’єднання двох професійних свят – Дня бухгалтера і Дня аудитора. За цією, здавалося би, формальною подією – ціла революція свідомості, яка відбулася протягом останніх років, і в державі, і у професійному середовищі.

Зовсім нещодавно ці професії фактично протиставлялися одна одній. «В усьому світі бухгалтер і аудитор роблять спільну справу – один веде облік, другий допомагає йому уникати випадкових помилок. Це штучне і невідомо кому потрібне розмежування професій, їх протиставлення заважало працювати і нам, аудиторам, і нашим колегам-бухгалтерам. Тому дії Президента, його підтримку ініціативи професійного співтовариства можна тільки вітати», - наголошує Сергій Балченко.

 

{% if (CurrentDocument.DocumentUrlPath.Contains("services")) { %} {% } |(user)akononunchenko@bdo.ua|(hash)622a3301c2b63f429d1141792479a2f241d4881162253ceef788d82f6dab5df6%}